Відкрити головне меню

Зміни

надмірна вікіфік
{{Інші значення|тип=ім'я|Збіґнєв{{!}}Збігнев}}
{{Особа
| ім'я = Збігнев Олесницький
За повідомленнями [[Ян Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[Москва|М]].: Изд. АН СССР, 1962.] {{ref-ru}}</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя королю [[Ягайло|Владиславу ІІ Ягайлу]], закривши його щитом.
 
По закінченні [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати у [[Король Польщі|королівській]] канцелярії [[секретар]]емсекретарем; став членом королівської [[Таємна рада|таємної ради]]. [[1412]] року був висвячений в [[сан]] [[священик]]асвященика. [[18 грудня]] [[1423]] року був висвячений на [[капелан]]а, наступного дня на краківського єпископа. У [[1433]] році був делегатом на [[Базельський собор|Базельському соборі]].
 
Проявив себе вправним [[політик]]омполітиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні [[1430]] року за його участі була заключена польсько-[[Угорське королівство|угорська]] [[унія]], а в [[1440]] році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання [[магнат]]амимагнатами [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] спадкоємцем престолу.
 
[[1439]] року [[Римський Папа|Папа]] [[Євгеній IV]] призначив його кардиналом, став першим польським [[ієрарх]]ом польського походження, який прийняв цей [[титул]].
 
Після загибелі [[1444]] року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
 
Батько відомого астронома [[Миколай Коперник|НіколасаМиколая Коперника]] НікласНіколас у серпні [[1454 батько]] був посередником між кардиналом З. Олесніцьким та великимвеликими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни.<ref>Jerzy Dobrzycki, Leszek Hajdukiewicz. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.&nbsp;— Tom XIV/1, zeszyt 60.&nbsp;— S. 4. {{ref-pl}}</ref>.
 
Був рішучим противником поширення [[Гуситський рух|гуситського руху]] на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до [[Краків|Кракова]] проповідника [[Йоан Капістран|Йоана Капістрана]] та [[францисканці]]в. Єпископ сприяв створенню релігійних [[Братство|братств]] та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував [[культ]] Святого Станіслава. [[4 травня]] [[1439]] року його війська виграли битву проти [[Конфедерація Спитка з Мельштина|конфедерації польських гуситів]] на чолі зі [[Спитко ІІІ з Мельштина|Спитком з Мельштина]]. {{main|Битва під Гротніками}}
 
Помер [[1 квітня]] [[1455]] року. Похований у [[Вавельська катедра|Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава]] на [[Вавель|Вавелі]].
 
== У літературі ==
Негативний персонаж роману «[[Сумерк]]» [[Юліан Опільський|Юліана Опільського]].<ref>[[Юліан Опільський|Опільський Юліан]]. [[Сумерк]] // Темні віки.&nbsp;— К.: Україна, 1993.&nbsp;— 444 с.&nbsp;— С. 169—180.&nbsp;— ISBN 5-319-01070-2.</ref>
 
== Примітки ==