Відкрити головне меню

Зміни

м
правопис
Більшістю українських археологів і антропологів<ref>[[Залізняк Леонід Львович|Залізняк Леонід]], [http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/pro_tripiltsiv,_semitiv_ta_nardepiv-tripillyaznavtsiv.html Про трипільців, семітів та нардепів-трипіллязнавців] // ZN.UA.&nbsp;— 14 травня 2004.</ref><ref>Петров В.&nbsp;П.&nbsp;Походження українського народу К.: МП Фенікс, 1992. 248 с.</ref> подібна версія вважається типовим прикладом історичної міфотворчості, оскільки суперечить науковим фактам. При цьому на підтвердження міфу використовуються фальсифікації<ref>Лозко Г. Українське народознавство.&nbsp;— Тернопіль, 2011. (с. 12)</ref> тез, які нібито висловлювали авторитетні науковці<ref>Залізняк Л. Стародавня історія України / Ред. В. Олексієнко.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 542 с. (380—381 с.)</ref>. За твердженням археологів<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/arhl_2012_3_22.pdf Відкритий лист редколегії журналу «Археологія» до мас-медіа]</ref> велика кількість літературних фантазій на тему трипільської культури створила окремий псевдонауковий жанр, який отримав назву «трипологія». Одним із його наріжних каменів є непохитний автохтонізм трипологів.
 
{{виписка|''«Треба чітко розрізняти історію території&nbsp;— від історії того чи іншого народу. Є помилкою ототожнювати народи, що жили на нашій землі, з українським народом, і скупі згадки про них дошивати до його минулого. Історію народу можна починати від того часу, коли він почав виступати як її активний суб'єкт. Виводити українців з трипільців це все одно, що вести відлік США від індіанців. Українці мають розуміти безпідставність змішування історії двох різних (часто ворожих один одному) народів лише на тій підставі, що вони жили на одній території. Історія українського народу почалася з появою слов'янських племен, а не готів чи трипільців»'' [[Бжеський Роман Степанович|Роман Бжеський]]<ref>Нариси з стародавньої та давньої історії українського народу. — Мюнхен, 1964. — 643 с. (14—17 ст.)</ref>}}
 
== Музеї та експозиції ==
1062

редагування