Міська дума: відмінності між версіями

Заснована в [[1785]] «Жалуваною грамотою містам» на засадах станового представництва. Населення міста поділялося на шість розрядів, кожний з яких посилав депутатів до міського зібрання. З членів зібрання обиралась Загальна М. д., а зі складу думи — її постійно діючий орган [[Шестигласна дума]] (входило 6 чоловік, по одному від кожного розряду міського населення). Виконавчим органом М. д. була [[міська управа]] на чолі з [[міський голова|міським головою]]. У містах [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] та [[Слобідська Україна|Слобідської України]] М. д. встановлено з [[1785]], у містах [[Правобережна Україна|Правобережної України]] — після приєднання до Російської імперії в [[1793]]. [[Міська реформа 1870]] замість станового представництва встановила обрання строком на 4 роки гласних (членів) М. д. на основі [[майновий ценз|майнового цензу]]. Правом голосу користувалися лише власники [[нерухомість|нерухомого майна]]. Більшість міського населення було позбавлено [[виборче право|виборчих прав]]. [[Виконавчий орган|Виконавчим органом]] М. д. була міська [[управа]], яку очолював міський голова, він же і голова М. д. Міське самоврядування перебувало в залежності від урядової адміністрації. Голова повітового міста затверджувався [[губернатор]]ом, голова губернського міста — [[міністр внутрішніх справ|міністром внутрішніх справ]].