Відмінності між версіями «Микільська Борщагівка»

 
Відомо що, великий литовський князь Олександр у 1497 р. дав грамоту київському Микільському монастиреві.
За часів Київської Русі на південний захід від стольного граду на березі літописної Желані розташовувалося селище Добрий Дуб. Очевидно, в середині XIII століття його знищили монгольські полчища. Татарські нашестя й спустошення Києва та околиць 1416-го і 1482-го років стерли ще й назву річки Желані, яка відтоді залишилася тільки в найменуванні сусіднього поселення. Натомість сам потічок 1497-го стає відомим уже як Борщівка, обабіч якого розкинулися бортні та орні угіддя. Одна з таких “порожніх нив” у північно-східній та східній частинах звалася Огроновщиною, бо раніше належала якомусьєврею Огроновичу. З історичних джерел відомо, що він не залишив по собі нащадків і, певно, загинув під час ординського погрому. Отож великий князь литовський Олександр у своїй грамоті до київського воєводи Дмитра Путятича наказав надати ті простори ченцям Микільсько-Пустинного монастиря, і саме на них (у районі сучасних вулиць Жолудєва, [[Вулиця Симиренка (Київ)|Симиренка]] та [[Проспект Академіка Корольова (Київ)|проспекту Корольова)]] потім з’явилося поселення Микільська Борщагівка.
 
Поселення Микільська Борщагівка згадується з початку XVIII ст. В [[1730]] Микільська Борщагівка нараховувала 30 дворів. З 2-ої половини XIX ст. до [[1923]] Микільська Борщагівка була адміністративним центром Микільсько-Борщагівської волості Київського уїзду.