Купівля Луїзіани: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) |
Zvr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 21:
== Переговори ==
Американське керівництво, дізнавшись про наявність секретного договору між Іспанією і Францією про передачу контролю над Луїзіаною, відправило послів в Париж для проведення переговорів про продаж Нового Орлеана. Спочатку французька сторона відповіла категоричною відмовою.
В 1802 році за для допомоги Лівінгстону і Монро в Париж був відправлений {{нп5|П'єр-Самюель Дюпон де Немур|||Pierre Samuel du Pont de Nemours}}. Дюпон, який проживав довгий час в США, був близьким другом Томаса Джефферсона і мав корисні зв'язки з французьким політичним істеблішментом. Через дипломатичні канали Дюпон вступив в переговори з [[Наполеон]]ом від імені президента США. Дюпон запропонував Джефферсону пропозицію, що Луїзіана могла б бути придбана під загрозою відкритого конфлікту США з Францією в Північній Америці. Але Джефферсон категорично відкинув таку пропозицію, так як, за припущенням Джефферсона, Франція мала зберегти права в Луїзіані. Тим більше Джефферсон був упевнений в тому, що американський президент не має конституційних повноважень брати участь у такого роду угодах і, до всього іншого, привносить елементи диктату федеральної влади над владою окремих штатів. З іншого боку, не можна було не враховувати потенційних загроз від сусідства молодої стрімко набираючої силу нації з величезною колоніальною імперією, а також думка наполеонівського міністра закордонних справ [[Шарль Моріс де Талейран-Перигор|Шарля Моріса де Талейрана]] що був категоричним супротивником продажу Луїзіани.
== Література ==
| |||