Союз (космічний корабель): відмінності між версіями

'''«Союз»''' {{lang-ru|«Союз»}} — назва родини [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянських]], тепер [[Росія|російських]], багатомісних пілотованих [[Космічний апарат|космічних кораблів]] для доставки екіпажів і вантажів на орбітальні станції.

Ракетно-космічний комплекс «Союз» почали проектувати [[1962]] року в [[Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С.П. Корольова|ОКБ-1]] як корабель для обльоту Місяця. У космос мала вирушити зв'язка з космічного корабля і розгінних блоків (вироби [[7К]], [[9К]] і [[11К]]). Згодом цей проект закрили на користь обльоту Місяця на кораблі, який виводила [[ракета-носій]] «[[Протон (ракета-носій)|Протон»]] (УР500К-Л1), а на базі [[7К]] почали робити 7К-ОК&nbsp;— багатоцільовий тримісний орбітальний корабель (ОК), призначений для відпрацювання операцій маневрування і стикування на навколоземній орбіті, для виконання різних експериментів, у тому числі з переходу космонавтів з корабля в корабель через відкритий космос.<br/>

Випробування 7К-ОК почалися [[1966]] року. Перші три безпілотні запуски: 7К-ОК №&nbsp;2, відомий, як [[Космос-133]], 7К-ОК №&nbsp;1 (старт якого відкладався, але призвів до спрацьовування системи аварійного рятування (САР) і вибуху ракети на стартовій споруді), 7К-ОК №&nbsp;3 [[Космос-140]] виявилися невдалими і виявили серйозні недоліки в конструкції корабля. 4-ий запуск з [[Комаров Володимир Михайлович|Володимиром Комаровим]] ([[Союз-1]]) виявився трагічним&nbsp;— при посадці космонавт загинув. Тим не менше кораблі доробили і вже [[1968]]го відбулося перше автоматичне стикування 2-х «Союзів», потім&nbsp;— пілотоване, а потім груповий політ трьох кораблів відразу і довготривалий політ.<br/>

[[1969]] року почалося створення довгострокової орбітальної станції. Для доставки екіпажу в найкоротші терміни зробили корабель 7КТ-ОК (Т&nbsp;— транспортний). Він відрізнявся стикувальним вузлом з внутрішнім люком-лазом. Політ корабля автономно тривав до 3 діб, а в складі орбітальної станції&nbsp;— до 60 діб. Четвертий політ корабля цього типу ([[Союз-11]]) закінчився трагедією&nbsp;— через розгерметизацію на ділянці спуску загинули [[Добровольський Георгій Тимофійович|Георгій Добровольський]], [[Волков Владислав Миколайович|Владислав Волков]] і [[Пацаєв Віктор Іванович|Віктор Пацаєв]] оскільки були без скафандрів. Тому корабель переробили (змінили компонування спускового апарату (СА) для розміщення космонавтів у скафандрах). Через зростання маси систем життєзабезпечення новий варіант корабля [[Союз 7K-T|7К-Т]] став двомісним, позбувся сонячних батарей. Цей корабель став «робочою конячкою» радянської космонавтики [[1970]]-их: 29 експедицій на станції «[[Програма «Салют»|Салют»]] і «[[Програма «Алмаз»|Алмаз»]]. Його версія [[Союз 7K-TM|7К-ТМ]] (М&nbsp;— модифікований) використовувалася у спільному польоті з американським «Аполлоном» за програмою [[Експериментальний Політ Аполлон-Союз|ЕПАС]]. Для повної точності опису програми «Союз» слід уточнити, що чотири кораблі «Союз», які офіційно стартували після аварії (Союз-11) мали у своїй конструкції сонячні батареї різних типів, однак це були інші версії корабля «Союз» ([[Союз 7K-TM|7К-ТМ]], 7К-Т-АФ, 7К-Т-МФ6), відповідно: ([[Союз-16]])/([[Союз-19]]), ([[Союз-13]]), ([[Союз-22]]).<br/>

Наприкінці 1960-их почалося проектування корабля 7К-С для потреб [[Міністерство оборони СРСР|Міністерства оборони СРСР]]. Він відрізнявся значно вдосконаленими системами (цифрова ЕОМ, нова система управління, об'єднана рушійна установка). Потім від військового використання відмовилися на користь перспективнішої серії кораблів [[Транспортний корабель постачання|ТКС]] і модифікація 7К-СТ, «[[Союз T]]» (Т&nbsp;— транспортний) літала до станцій [[Салют-6]] і [[Салют-7]]. Вдосконаливши спусковий апарат вдалося знову збільшити екіпаж до трьох осіб у скафандрах. Крім того, в цій модифікації знову додано сонячні батареї.<br/>

Подальша еволюція систем корабля призвела до модифікації «Союз ТМ»: нова рушійна установка, покращена парашутна система, система зближення тощо. Перший політ здійснений 1986 року до станції «[[Орбітальна станція «Мир»|Мир»]], а останній [[2002]]-го до [[Міжнародна космічна станція|МКС]].<br/>

З 2002-го до 2012-го використовувався «[[Союз TMA]]» (А&nbsp;— антропометричний). Корабель доопрацювали для польотів на [[МКС]], в ньому могли працювати космонавти, які не помістилися б у «[[Союз TM]]» за зростом. Для вишукування резервів пульт космонавтів замінили новим, з сучасною елементною базою, поліпшили парашутну систему, зменшили теплозахист. Останній запуск корабля цієї модифікації відбувся 14 листопада 2011-го ([[Союз ТМА-22]]).<br/>

У подальшому на кораблі нового типу («[[Союз TMA-М]]») планується замінити БЦОМ (вона буде легше на 68 кг) та деякі бортові системи комплексу управління для поліпшення інтеграції з бортовою системою управління МКС, а також розширення можливостей корабля в автономному польоті. Перший політ корабля цього типу з екіпажем на борту відбувся 7 жовтня 2010 року.<br/>

Протягом ряду років космічні кораблі серії «Союз» євиявились єдиним засобом виходу людства в космос.<ref>{{Cite web|url=http://www.i-mash.ru/news/nov_predpr/22028-rossijjskie-sojuzy-edinstvennojj-sredstvohtml|title=Российские "Союзы" - единственное средство доставки экипажей на МКС » Ресурс машиностроения. Машиностроение: новости машиностроения, статьи. Каталог: машиностроительный завод и предприятия.|website=www.i-mash.ru|accessdate=2018-01-21}}</ref>.