Ерзурум (вілаєт): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 23:
У 1865 році під час реформи Танзимату перетворено на вілайєт Ерзурум, а у 1867 році змінив назву на Ерзурумський вілайєт. У 1875 році з нього викоремлено вілайєти [[Дерсім (вілайєт)|Дерсім]], [[Ван (вілайєт)|Ван]], [[Бітліс (вілайєт)|Бітліс]], [[Хаккарі (вілайєт)|Хаккарі]], [[Карс-Чилдирський вілайєт|Карс-Чилдирський]].
В результаті російсько-турецької війни 1877—1878 років було втрачено Баязитський санджак, який за Сан-Стефанським договором відходив до Росії. Тут було утворено Ерзерумську область на чолі
У 1906 році став центром антиурядового повстання, яке очолили турки. Вони виступали за скасування курдських кіннотних формувань [[Хамідіє (кавалерія)|хамідіє]], зменшення податків, повернення до Конституції 1876 року. В результаті відбулися зіткнення, проте армія відмовилася придушувати народне збурення.
Рядок 29:
У 1911 році в Ерзінджані було створено штаб-квартиру 3-ї армії, що відповідала за кавказький напрямок. Під час Першої світової війни місцеве християнське населення, переважно вірмени підтримували російські війська. У відповідь у 1915 році відбулася чергова різанина та депортація вірменського населення. У 1916 році вілайєт було окуповано Росією.
У 1917 році після повалення царату та жовтневого перевороту російські війська почали залишати Ерзурумський вілайєт. Остаточно це відбулося відповідно до батумського договору 1918 року. В свою чергу Вірменія, що оголосила незалежність, намагалася зайняти райони вілайєту, де мешкала більшість вірмен. Відповідно до Севрського договору 1920 року члени Антанти передали вілайєт до складу Вірменії. Втім, проти цього виступили турецькі націоналісти на чолі із Кемалем Ататюрком, які до 1921 року захопили колишню османську провінцію. У 1923 році за рішеннями
Вілайєт було розділено на провінції
| |||