Крим: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок) м додана Категорія:Географічні краї України за допомогою HotCat |
м →Історія: вікіфікація |
||
Рядок 39:
Після занепаду Римської імперії [[Херсонес]] з округою і [[Пантікапей]] успадкувала [[Візантійська імперія]]. Після розпаду держави гунів через кримські степи пройшли орди [[авари|аварів]], тюрків (які у 581 р. обложили Херсонес), після чого [[Крим]] на деякий час став західною окраїною [[Тюркський каганат|Тюркського]] (Західнотюркського) каганату, а після його розпаду — володінням кочової [[булгари|Булгарської]] держави. У VII ст. булгар у Криму підкорили [[хозари]]. З Х ст. інтерес до Причорномор'я стали проявляти [[Київська Русь|київські]] князі, які здійснювали на прибережні міста свої грабіжницькі військові походи, а князь [[Володимир Святославич]] саме у Херсонесі був похрещений, після чого повернувся до Києва і охрестив киян у 988 р. Деякий час на берегах Керченської протоки існувало [[Тмутороканське князівство]] на чолі з руськими князями. У степовій частині Криму в ці часи кочували [[печеніги]], а пізніше [[половці]] ([[кипчаки]]).
У ХІІІ ст. [[Крим]], як і вся [[Південно-Східна Європа]], зазнав татаро-монгольської навали і тут було утворено [[Кримський Юрт]] [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Кримські еміри дозволили італійцям заснувати свої торговельні [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|колонії]] на узбережжі, найбільш відомими з яких стали [[Судак (місто)|Судак]] (Сугдея), [[Кафа]], [[Чембало]]. У ці ж часи у передгір'ях Південного Криму сформувалось християнське князівство [[Феодоро]] з центром у фортеці [[Мангуп]]. [[1441]] р. за підтримки [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] прихильника незалежності від Орди Хаджі І Герая було обрано кримським ханом, утворилось незалежне [[Кримське ханство]]
[[1475]] р. на півострові висадились османські війська, які оволоділи генуезькими колоніями, а також захопили князівство Феодоро, здобувши після довгої облоги його столицю Мангуп. Через 3 роки [[Кримське ханство]] вимушене було визнати себе васалом [[Османська імперія|Османської імперії]]. Трохи пізніше почали поглиблюватись і кримсько-московські відносини: зокрема, [[1480]] р., московський князь [[Іван ІІІ]] звернувся до кримського хана Менглі І Герая з пропозицією здійснити похід на «київські місця», що і було зроблено, а частину здобичі з пограбованого і зруйнованого татарами Києва було направлено до [[Москва|Москви]]. У подальшому кримські набіги на українські або московські землі відбувались неодноразово, захоплення полонених ([[ясир]]а) і пограбування стали важливою частиною економіки ханства поряд з сільським господарством. [[1571]] р. 40-тисячне кримське військо захопило і спалило Москву, цар [[Іван ІV]] «Грізний» втік зі своєї столиці і зобов'язався сплачувати данину Криму (відмінену лише за Петра І). У той же час відомі і морські походи [[Запорожжя|запорозьких козаків]] на [[Крим]], зокрема на чолі з отаманом [[Іван Сірко|Іваном Сірком]].
| |||