|
Найімовірніше Мак'явеллі був не циніком чи сатириком, а тільки об'єктивним проникливим науковцем-спостерігачем сучасного йому суспільного життя. З мікроскопом (тоді лінзами) та скальпелем у руках. Нечисленні захисники Макіявеллі вважають, що більшість патетичних звинувачень на його адресу — то обурення лицемірів, які чинять зло, прикриваючи його шляхетними словами. Людей, які найбільшим гріхом вважають щирість, відвертість.
== Зв'язок з сучасністю ==
[[Бертран Рассел]], видатний учений сучасності, слушно вважав, що «методи, про які пише Мак'явеллі, наче взяті з політичного життя [[XX століття]]<nowiki/>». Дуже ймовірно, що з політичного життя України. Вочевидь деякі наші сучасні політики були об'єктами дослідження флорентійського політолога й таким чином стали «співавторами» його цинічних постулатів. Для підтвердження наведемо кілька цитат із політичної доктрини Нікколо Мак'явеллі.
«Треба вміти добре приховувати свій характер і обов'язково опанувати майстерність прикидатися і вдавати. Люди такі простакуваті й так готові коритися сьогочасній необхідності, що кожен охочий завжди знайде тих, хто дозволяє себе обдурювати».
«Поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці, якщо це стає йому невигідним або якщо щезли ті причини, що примусили його дати слово. Якби люди були чесними, це була б погана порада. Але всі вони схильні до зла, схильні свідомо чи несвідомо перейти на бік тих, хто заслуговує не похвали, а осуду. Тому правитель не зобов'язаний бути вірним людям».
«Марно йти до політичної мети, використовуючи такі засоби, що приречені на невдачу. Без огляду на те, яка мета обрана — добра чи зла. Це справедливо як для святих політиків, так і для грішних. Адже святий, як і грішник, прагне успіху».
«Для досягнення політичної мети завжди потрібна сила. Якщо якась сторона перемагає, то це означає, що вона має більше сили, а не більше права».
«Існують періоди хаосу, протягом яких часто досягають успіху очевидні пройдисвіти. Тоді незмірно зростає цинізм — люди не гребують нічим заради вигоди. Але навіть у такі часи вигідно вдавати доброчесність, обманюючи нею простаків».
«Заради успіху політик обов'язково й завжди повинен удавати щиру побожність».
«Людина при владі, яка бажає творити тільки добро, неминуче загине серед натовпу злих».
«Політики стануть кращими, якщо правитимуть людьми, що поважають чесноти, а не тими, які байдужі до моралі. Поведінка політиків може поліпшитися й тоді, коли всі скоєні ними злочини негайно стають загальновідомими, коли людям не забороняють відкривати рота».
«Природі людей не вистачає гнучкості… Вони хочуть жити день за днем і не вірять, що може настати те, чого досі не було… Люди дуже рідко міняють свої думки про когось, зокрема про політиків».
«Краще робити й каятися, ніж не робити й каятися» (Боккаччо). Адже дії породжують нові рішення, які у бездіяльності залишилися б непоміченими".
«Якщо ти сам собі допоможеш, тобі стануть допомагати всі»<ref>Клара Гудзик [http://web.archive.org/web/20170318080535/https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/zapoviti-makiavelli-suchasnim-politikam «Заповіти Макіавеллі сучасним політикам»] — «День», № 95, 28 травня 1999</ref>.
== Переклади українською ==
| 