These Are the Days of Our Lives: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 59:
 
== Живе виконання ==
Пісня була вперше виконана в прямому ефірі 20 квітня 1992 року в концерті присвяченому пам'яті Фредді Мерк'юрі ''«[[Tribute Freddie Mercury]]»''. Тоді її виконали [[Джордж Майкл]] і [[Ліза Стансфілд]].<ref>[http://www.ultimatequeen.co.uk/videos/fmtributedvd.htm#these The Freddie Mercury Tribute Concert: These Are the Days of Our Lives] 24 червня 2011</ref> ЦяМайкл живазаспівав перший куплет, а Стенсфілд другий. Концертна версія пісні у виконанні Джорджа Майкла була включенавипущена вна його альбомміні-альбомі ''«[[Five Live]]»'' (EP)в 1993 рокуроці, цей збірник досяг першого рядка британського чарту. МайклПізніше заспівавця першийверсія куплет,пісні авийшла Стенсфілдна другийальбомі ''«[[Greatest Hits III]]»'' в 1999 році.
 
Пісня була зіграна в турах 2005 і 2006 років під час проекту «[[Queen + Пол Роджерс]]» з вокалом Роджера Тейлора. На сцені пісня супроводжувалася відеороликом який містив кадри виступу гурту ранніх років в Японії та кадрів присвячених колишнім учасникам гурту Фредді Мерк'юрі і Джону Дікону.
Рядок 70:
Музичне відео до пісні стало останнім за участю фронтмена гурту Фредді Мерк'юрі, коли він був на заключних етапах своєї битви зі [[СНІД]]ом. Більшість відеоматеріалів, використаних у відеоролику, були зняті Руді Долезалем і Ханнесом Роззахером з компанії ''DoRo Productions'' в студії ''«Limehouse»'' 30 травня 1991 року.<ref name="History"/>
 
На первинних зйомках відео пісні були присутні Фредді Мерк'юрі, Роджер Тейлор і Джон Дікон, а через кілька тижнів потім відзняли додаткові кадри з гітаристом Браяном Меєм, так як він був в Америці в рамках промо-туру на радіо під час основної зйомки відеокліпу. Спочатку відео було відзнято на кольорову плівку (така версія кліпу була випущена в США). Але, переглянувши ролик, гурт вирішив не показувати його в кольоровому форматі, щоб шанувальники гурту не побачили, яким був в той час Фредді Мерк'юрі. Його обличчя було настільки виснаженим, що без гриму Фредді було неможливо впізнати. Відео було випущено в чорно-білому режимі, щоб повністю приховувати зміни у зовнішності Меркур'юрі від СНІДу (після чуток про його здоров'я, яке було в центрі обговорення багатьох ЗМІ і публічних спекуляцій протягом року), цей же трюк був використанний раніше у відео до пісні ''«[[I'm Going Slightly Mad]]»'' раніше 1991 року.<ref name="History"/> Пізніше з'явилися кольорові відеозйомки гурту під час процесу зйомки музичного відео, у яких було видно справжній стан Мерк'юрі. У порівнянні з відеороликом ''«I'm Going Slightly Mad»'' було зроблено менше спроб приховати хворобу Мерк'юрі, була відсутня перука, через що було видно відступаючу лінію його волосся, і він не носить набивку, щоб приховати втрату ваги (хоча його одяг був мішкуватий і ненаповнений).<ref>'Queen: Days of Our Lives' 2011</ref> Відеокліп увійшов до збірки кліпів ''«[[Greatest Flix III]]»'' і ''«Classic Queen»''.
 
Кліп не сюжетний&nbsp;— Фредді просто співає перед камерою. У відеоролику Мерк'юрі носить жилет з картинками кішок, які були зроблені для нього близьким другом, і яких він любив. Він надів жилет навипуск, і широкі штани, щоб приховували крайню худобу. Роджер Тейлор був одягнений в такий самий одяг, а Браян Мей і Джон Дікон в штани і білу сорочку. Кліп починається з показу Тейлора, який грає на конзі. Далі відео плавно переходить на Мерк'юрі до слів ''"I was back in the old days" ("Я повернувся в старі дні")''. Після цих кадрів кілька секунд показується Джон Дікон. Потім відео плавно переходить на Мерк'юрі (втім, майже весь куплет камера направлена ​​тільки на нього). Під час приспіву показується весь гурт і майданчик, де і відбувається виконання пісні. Виконання другого куплета майже нічим не відрізняється від виконання першого. Все також показується тільки Фредді Мерк'юрі. Після приспіву починається гітарне соло Мея, яке триває майже хвилину. Після його закінчення починається приспів. Фінальні кадри відеокліпу містять прощальний погляд Мерк'юрі прямо на камеру, де він шепоче останні слова: ''"I still love you" ("Я як і раніше люблю тебе [вас]")'', які стали посланням співака своїм фанам. Через секунду Фредді виходить з кадру, щоб більше ніколи туди не повернутися. Кліп став останнім, в якому знявся Фредді Мерк'юрі.<ref name="Channel4">{{cite episode |title= Queen's Greatest Videos|network= [[Channel 4]]|airdate= 1999|number= 1/1|minutes= 50|url=}} (Roger Taylor)</ref><ref name="History">Queen: The Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock. p.224. Voyageur Press, 2009</ref><ref>[https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/music/news/final-freddie-mercury-performance-discovered-2290788.html Final Freddie Mercury performance discovered] The Independent. 24 червня 2011</ref> Пісня була в основному написана Тейлором, який написав лірику про те, як батьківство змушувало його замислитися про життя. Однак пісня, у виконанні Мерк'юрі, також містить роздуми про кінець життя. Учасники гурту знали, що у Мерк'юрі залишилося мало часу до смерті, хоча новини про такий стан речей не публікувалися до самої смерті Мерк'юрі.<ref>Brian May 'Queen: Days of Our Lives'</ref>