Вікіпедія

Роберт Бернз: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
Не Беренз а Беренс
Рядок 26:
}}
 
'''Ро́берт Бе́рнзБе́рнс''' (також '''Бе́рнс'''; {{lang-en|Robert Burns}}; [[25 січня]] [[1759]], [[Алловей]], Графство [[Ер (графство)|Ер]] — [[21 липня]] [[1796]]) — [[Шотландія|шотландський]] [[поет]] напрямку романтизму.
 
== Життєпис ==
Рядок 42:
У [[1785]] році Бернз полюбив Джин Армор (роки життя — [[1765]]–[[1834]]), дочку мохлінського підрядника Дж. Армора. Бернз видав їй письмове 'зобов'язання' — документ, по шотландському праву, який засвідчував фактичний, хоч і незаконний шлюб. Проте репутація у Бернза була такою поганою, що Армор порвав 'зобов'язання' у квітні [[1786]] і відмовився взяти поета в зяті.
 
Після такого приниження БернзБернс вирішив [[еміграція|емігрувати]] на [[Ямайка|Ямайку]]. Неправда, що він видав свої вірші, щоб заробити грошей на дорогу, — думка про це видання прийшла до нього пізніше. Надруковані в Кілмарноку вірші переважно на шотландському діалекті ({{lang-en|Poems, Chiefly in the Scottish Dialect}}) надійшли у продаж [[1 серпня]] [[1786]]. Половина накладу в 600 примірників розійшлася передплатою, решта було продано протягом кількох тижнів. Слава прийшла до Бернза майже відразу. Знатні добродії розкрили йому двері своїх маєтків. Армор відмовився від позову, від Бетті Пейтон відкупилися 20 фунтами. [[3 вересня]] [[1786]] Джин народила двійню.
 
Місцева знать радила Бернзові забути про еміграцію, поїхати до [[Единбург]]у й оголосити загальнонаціональну підписку. Він прибув до столиці 29 листопада 1786 та за сприяння Дж. Канінґема та інших уклав 14 грудня договір з видавцем У. Крічем. У зимовий сезон Бернз був нарозхват у світському суспільстві. Йому були підвладні 'Каледонські мисливці', члени впливового клубу для обраних; на зборах Великої масонської ложі [[Шотландія|Шотландії]] його проголосили «[[Бард]]ом Каледонії». Единбурзьке видання віршів (вийшло 21 квітня [[1787]]) зібрало понад три тисячі передплатників і дало Бернзові приблизно 500 [[Шотландський фунт|фунтів]].
Рядок 49:
 
=== Державна служба ===
БернзБернс з тріумфом повернувся до [[Мохлін]]а 8 липня [[1787]]. Півроку слави не запаморочили йому голову, проте змінили ставлення у його селі. В Арморі радо його прийняли, і він відновив відносини з Джин. Проте у нього народилася дочка від единбурзької служниці, тому він знову вирушив до Единбургу.
 
Там він 4 грудня познайомився з освіченою заміжньою дамою Агнес Креґ М'Лехуз. Три дні потому він вивихнув коліно і, прикутий до ліжка, затіяв з 'Клариндою', як вона себе називала, любовне листування. Вивих мав пізніше і суттєвіші наслідки. Лікар Бернза, обізнаний із Комісаром по акцизу в Шотландії Р. Гремом, дізнавшись про бажання поета служити в акцизі, звернувся безпосередньо до Грема, той дозволив Бернзові пройти належне навчання. Поет пройшов його навесні 1788 в Мохліні і Тарболтоні й 14 липня отримав диплом. Перспектива альтернативного джерела заробітку надала йому сміливості підписати 18 березня контракт на оренду ферми Елісленд.
Рядок 56:
 
=== Останні роки життя ===
З кожним роком дедалі розгорялися пристрасті навколо [[французька революція|Великої французької революції]], яку БернзБернс прийняв охоче. Пішли розслідування щодо лояльності державних службовців. У грудні [[1792]] на БернзаБернса накопичилося стільки доносів, що у [[Дамфріс]], нове поселення БернзаБернса, прибув Головний акцизний Вільям Корбет, щоб особисто проводити слідство. Старання Корбета і Грема скінчилося тим, що БернзаБернса зобов'язали не базікати зайвого. Його мали намір просувати службовими щаблями, але у [[1795]] році він почав різко втрачати здоров'я: [[ревматизм]] прогресував, породжені цією хворобою набуті вади серця призвели до декомпенсації серцевої діяльності, через що БернзБернс помер [[21 липня]] [[1796]] року. Його могила (мавзолей) — на кладовищі біля церкви св. Михайла. Тут же в 1834 р. була похована дружина поета Джин Армор. Через своїх 12 дітей Бернз мав на 2012 рік понад 600 нащадків.
 
== Українські митці про творчість Бернза ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роберт_Бернз