Відмінності між версіями «Митра перемиських єпископів»

нема опису редагування
}}
 
'''Митра перемиських єпископів'''&nbsp;— втрачена реліквія, церемоніальний головний убір владик [[Перемиська єпархія|Перемиської єпархії]], викрадена [[1952]] ([[1953]]) року співробітниками [[Міністерство суспільноїгромадської безпеки|службиМіністерства внутрішньоїгромадської безпеки комуністичної Польщі]] ({{lang-pl|Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego}}) [[ПНР]] <ref name="koz">Михайло Козак. Пом'яни, Господи, душі слуг твоїх.— Львів: «Свічадо», 2002.&nbsp;— С. 249.</ref><ref name="bil"></ref>.
 
Також часто ототожнюється з переробленою королівською інсигнією [[Правителі Галицько-Волинського князівства|короля]] [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської Русі]] [[Данило Романович|Данила Романовича]], яку він прийняв наприкінці [[1253]] початку [[1254]] року від посланця понтифіка [[Інокентій IV|Інокентія IV]] [[легат]]а [[Опізо з Мезано]] в північноволинському місті [[Дорогичин]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/k-doba_5/009-majorov.pdf Олександр Майоров. Між Нікеєю та Римом: коронація Данила Романовича у світлі зовнішньої політики династичних зв'язків галицько-волинських князів]</ref><ref>[http://www.haidamaka.org.ua/0159.html Коронація Данила Романовича в контексті державно-політичного розвитку Холмської держави в першій половині 50-х рр. XIII&nbsp;ст.]</ref>.
Міф про те, що [[митра]] була перероблена з віднайденої в [[Перемишль|Перемишлі]] королівської інсигнії Данила Романовича набув поширення з початку [[18 століття|XVIII століття]] або в другій половині [[19 століття|ХІХ століття]]. Перероблена нібито в [[16 століття|XVI столітті]] для перемиського владики [[Антоній Радиловський|Антонія Радиловського]] або протягом [[1700]]–[[1713]] років для єпископа [[Юрій Винницький|Юрія Винницького]] з додаванням власних фамілійних клейнодів<ref>[http://muzeum-zamojskie.pl/wp-content/uploads/2013/02/03.Sprawa-insygni%C3%B3w-koronacyjnych-kr%C3%B3la-Daniela-Romanowicza.pdf Mariusz Bartnicki. Sprawa insygniów koronacyjnych króla Daniela Romanowicza] {{ref-pl}} {{ref-uk}}</ref><ref name="bil">[http://www.nasze-slowo.pl/%D0%BB%D0%B5%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BA/ Богдан-Мар'ян Білий. Легендарна митра перемиських владик (так звана «Данилова корона»)]</ref>.
 
За автора міфу слід вважати [[Юліан Никорович|Юліана Никоровича]], а датою відправленняйого поширення — [[1879]] рік <ref>Никорович Ю. Схиматизм всего клира руско-католического Богом спасаемои епархіи Перемишльской на год от рожд. Хр. 1879.&nbsp;— Перемышль, 1879.</ref>.
 
Після смерті владики Юрія Винницького (†1713), митру привласнила сестра покійного Олена Гумницька. Судовий процес про повернення митри у власність єпархії тривав 28 років, аж до смерті Олени Гумницької 1741 року. Після повернення митри владиці [[Ієронім Устрицький|Ієронімові Устрицькому]], головний убір зберігався в [[Собор святого Івана Хрестителя — III (Перемишль)|катедральному храмі святого Івана Хрестителя]] в Перемишлі<ref name="lak">Григорій Лакота. Дві престольні церкви перемиські.&nbsp;— Перемишль, 1937.</ref>. Далі митра потрапила до бібліотеки Перемиського капітулу<ref name="bil"></ref>.
25 308

редагувань