Синхронна цифрова ієрархія: відмінності між версіями

'''SDH''' ({{lang-en|Synchronous Digital Hierarchy}}) — [[принцип]] побудови цифрових систем передачі, що використовують мультиплексування цифрових потоків, але зі значно більшою базовою швидкістю передачі i синхронізацією усього каналоутворюючого i передавального устаткування від загального [[генератор]]а, у порівнянні з [[PDH]]. За базовий рівень передачі прийнята швидкість 155,52 Мбіт/с чи синхронний транспортний модуль STM-1 (Synchronous Transport Module), що відповідає четвертій ступінiступіні ієрархії PDH — ІКМ-1920. Уся корисна i службова [[інформація]] упаковується i передається в транспортному модулі STM. Усі сигнали в складі STM-модуля синхронізовані головною тактовою частотою. Сигнал STM-1 може переносити декілька більш низьких за швидкостями корисних сигналів, що дозволяє застосовувати потоки PDH у транспортних модулях STM.

Структура STM-модуля складається з віртуальних контейнерів (до чотирьох), кожний з який відповідає існуючій плєзіохронній швидкості передачі. Інформацiя, яка переноситься плєзіохронним [[сигнал]]ом, упаковується у відповідний контейнер. Кожен віртуальний контейнер забезпечується додатковою керуючою інформацією, що утворить трактовий заголовок. На підставі службової інформацiї, що міститься в трактовому заголовку, віртуальнiвіртуальні контейнери доставляються в пункт прийому одержувача корисної інформацiї. У SDH прийняті чотири стандартних рівні ієрархії: STM-1 (155,52 Мбіт/с), STM-4 (622,08 Мбіт/с), STM-16 (2488,32 Мбіт/с) i STM-64 (9953,28 Мбіт/с).