Атаульф: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Убиті монархи за допомогою HotCat
оформлення
Рядок 1:
{{особа}}
[[Файл:Ataúlfo 01.jpg|thumb|160px|ліворуч|Статуя Атаульфа в [[Мадрид]]і, автор [[Феліпе де Кастро]], 1750-53]]
'''Атаульф''' ({{lang-la|Ataulphus}}; ? - — [[415]], [[Барселона]]) — [[вестготи|король вестготів]] ([[410]]—[[415]]), обраний після смерті короля [[Аларіх I|Аларіха I]], що був його зведеним братом.
 
== Біографія ==
Першою його дією було зупинення розпочатої Аларіхом I експансії готів на південь [[Італія|Італії]]. На той час [[Галія]] була відділена від Західної [[Римська імперія|Римської імперії]] узурпатором [[Костянтин III (узурпатор)|Костянтином III]]. У [[411]] [[Констанцій III|Констанцій]], воєначальник імператора [[Гонорій (римський імператор)|Гонорія]] разом із загонами готів, придушили бунт галлів.
 
Весною [[412]] року Констанцій почав тиск на сили Атаульфа. За порадою колишнього імператора [[Прісцій Аттал|Прісція Аттала]], якого Аларіх посадив на престол у [[Рим]]і на противагу Гонорію у [[Равенна|Равенні]], Атаульф вивів своє військо та народ за межі Італії. Можливо Атаульф отримав якесь додаткове заохочення у вигляді золота від імператора Гонорія, а також утримував як заручника його зведену сестру [[Галла Плацидія|Галлу Плацидію]].
 
Опинившись в Галлії, Атаульф розпочав перемовини з новим узурпатором галлом [[Йовін]]ом. Однак пізніше він дізнався, що Йовін веде перемовини з представником готської знаті Саром, який був його кревним ворогом. Тоді Атаульф несподівано напав на Сара та вбив його. Йовін проголосив свого брата Себастіана співімператором, не порадившись з Атаульфом, який, у відповідь, прийняв сторону імператора Гонорія. Військо Атаульфа і Гонорія завдало поразки загонам Йовіна. Атаульф захопив у полон Себастіана, а у [[413]] році полонив також Йовіна. Пізніше він вислав голови вбитих Йовіна та Себастіана Гонорію в [[Равенна|Равенну]]. Після цього союз Атаульфа та Гонорія зміцнів настільки, що імператор одружив свою сестру Галлу Плацідію в [[414]] з королем вестготів.
 
За правління Атаульфа вестготи не мали якоїсь певної території, допоки не отримали у володіння [[Нарбонна|Нарбонну]] та [[Тулуза|Тулузу]] у [[413]] році. Вестготи продовжували бути непростим союзником для Західної Римської імперії.
 
Воєначальник Гонорія Констанцій зіпсував стосунки римлян з Атаульфом, блокувавши морські порти Галлії. У відповідь у [[415]] році Атаульф проголосив Прісція Аттала імператором у [[Бордо]]. Однак, морська блокада Констанція виявилась успішною, а тому Атаульф повів свій народ на північ [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]].
 
Галла Плацидія подорожувала разом з Атаульфом і їхнім малолітнім сином Теодозієм, який невдовзі помер і був похований в Іспанії у срібній труні.
 
В Іспанії Атаульф несвідомо прийняв на службу одного з прихильників убитого ним Сара, який давно виношував план помститись за смерть свого патрона. Якогось дня він убив Атаульфа, коли той приймав ванну. Брат Сара [[Сігеріх]] негайно проголосив себе королем, однак він правив лише 7 днів і був убитий [[Валлія (король вестготів)|Валлією]].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
{{start box}}
{{s-reg|}}