Мартін Лютер: відмінності між версіями

Перекладені з латини на німецьку і видрукувані великим тиражем тези несподівано знаходять великий розголос у суспільстві, його підтримують такі самі вільнодумці, як він, — рицарського стану [[Ульріх фон Гуттен]], вчений європейського рівня, професор Віттенберзького університету [[Філіп Меланхтон]], навіть [[курфюрст]] [[Фрідріх Мудрий]]. Їхня підтримка додає Лютеру впевненості і він відмовляється на вимогу вищого духовенства визнати свої помилки. Більше того, він ставить під сумнів саме існування не тільки папства, але і Церкви взагалі. У відповідь папа [[Лев Х]] своєю [[Папська булла|буллою]] від [[15 червня]] [[1520]] року погрожує йому відлученням від Церкви і дає 60 днів на роздуми і покаяння. Лютер далекий від покаяння, і тоді на вимогу папи новообраний імператор [[Карл V Габсбург|Карл V]], який ще чекає на коронацію папою, видає едикт про спалення усіх друкованих праць Лютера. В багатьох містах Європи, зокрема у [[Льєж]]і, [[Кельн]]і, [[Майнц]]і книги, брошури, плакати були кинуті у вогонь, що справило велике враження на публіку. Тим не менше у Лютера лишається багато прихильників і у відповідь на той акт студентство Віттенберга спалює католицькі книжки і серед них «Кодекс канонічного права». Присутній при цьому Лютер кидає у вогонь папську буллу. Вісті про спалення Кодексу, неповага до якого каралася вічним прокляттям, блискавично поширюються по всій Німеччині і робить ще більше враження, ніж спалення праць Лютера. Папі не залишається нічого іншого, як відлучити єретика від Церкви і він робить це [[3 січня]] [[1521]]. Одночасно Карл V скликає у [[Вормс]]і [[рейхстаг]] і викликає туди Лютера ([[18 квітня]] 1521 р.). Від нього вимагають зректися своїх поглядів, але Лютер у ввічливій формі відмовляється це зробити. Вже після його від'їзду рейхстаг оголошує його поза законом, але він на той час з допомогою курфюрста Фрідріха вже встиг надійно сховатися у замку [[Замок Вартбург|Вартбург]] під виглядом «рицаря Йорга». Тут, а пізніше у Віттенберзі він перекладає на німецьку мову [[Біблія|Біблію]] і піклується організацією лютеранських громад, які виникають всюди в Німеччині. Своїм досконалим перекладом він зробив вагомий внесок в розвиток німецької мови — Біблія стала зрозуміла простим людям, хоч Лютер не дотримувався якогось одного [[діалект]]у [[німецька мова|німецької мови]] й широко застосовував власні новотвори. Лише у [[1534]] році він закінчує цю титанічну працю. Жодна літературна праця в ті часи не мала такого попиту, як Біблія Лютера. За двадцять років було випущено понад 400 її видань.

 

 

У цей час в Німеччині лицарство піднімає повстання, а в [[1525]] починається [[Селянська війна в Німеччині|Селянська війна]], духовним лідером якої став [[Томас Мюнцер]]. Лютер намагається переконати його у хибності насильницького шляху, але марно. Мюнцер звинувачує його в тому, що він зрадив загальній справі, а він, Мюнцер, цю справу продовжить. Та сталося інакше. Об'єднаними зусиллями феодально-княжої аристократії повстання було придушено, і Мюнцер потрапив до рук ворога. Через кілька днів його стратили після нелюдських катувань.