Народна Республіка Болгарія: відмінності між версіями

|government_type = [[Соціалістична країна|Соціалістична республіка]], [[Однопартійна державасистема|однопартійна]] [[комуністична держава]]

'''Народна Республіка Болгарія''' (НРБ) ({{lang-bg|Народна република България (НРБ)}})  — офіційна назва [[Болгарія|Болгарської]] республіки у 1946 — 19901946—1990, коли вона була під владою [[Болгарська комуністична партія|Болгарської комуністичної партії]] (БКП). В цей час Болгарія була членом [[Варшавський пактдоговір (1955)|Варшавського блоку]] і [[Рада економічної взаємодопомоги|РЕВ]].

=== Перші роки ій епоха Червенкова ===

Хоча Королівство Болгарія змінила союзників і оголосила війну [[НацистськаТретій НімеччинаРейх|Нацистській Німеччині]] 7  вересня, 9  вересня [[1944]] відбувся державний переворот за підтримки [[Червона армія|Червоної армії]], встановлено новий уряд на чолі з Комуністичним [[Вітчизняний фронт (Болгарія)|Вітчизняним фронтом]].

У [[1946]], [[Георгій Димитров]], близький друг [[Сталін Йосип СталінВіссаріонович|Йосипа Сталіна]], став прем'єр-міністром. У тому ж році проведено референдум, на якому 95% виборців висловилися за скасування монархії іта підтримало створення республіки. Майже відразу ж після цього Болгарія була оголошена ''[[Народна республіка|Народною Республікою]]''. Юний цар [[Симеон II]] втік з країни зі своєю сестрою та матір'ю. [[Васил Коларов]] очолив державу до прийняття нової конституції в 1947.

У [[1948]]-49[[1949]], мусульманські, православні, протестантськоїпротестантські іта римськоримо-католицькі релігійні організації було обмежено або заборонено<ref>http://www.country-data.com/cgi-bin/query/r-1832.html</ref>.

У [[1950]] році, після смерті Василя Коларова ій за рік до того Георгія Димитрова, [[Вилко Червенков]] став прем'єр-міністром. Черников почав процес форсованої індустріалізації. Проте, підтримка курсу Червенкова, навіть у Комуністичній партії, була занадто мала, тому за рік після смерті Сталіна, Червенкова було скинуто і призначено молодого [[Тодор Живков|Тодора Живкова]]. Червенков залишився на посаді прем'єр-міністра до квітня [[1956]] року, коли він був остаточно звільнений і замінений [[Антон Югов|Антоном Юговим]].

Тодор Живков керував Болгарією протягом наступних 33 років, будучи повністю лояльним до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], але проводив більш помірковану політику. Були відновлені відносини з [[Югославія|Югославією]] і [[Греція|Грецією]]. Обмежена ступінь свободи вираження думок була відновлена ​відновлена​, гоніння на церкву було припинено.

Повстання у Польщі і Угорщини в [[1956 р.]] не поширилися на Болгарію, партія обмежила інтелектуальну та літературну свободу, за для запобіганню такому спалаху. У [[1960-ті|1960-х]] роках було прийнято деякі економічні реформи, які дозволили вільний продаж продукції, що перевищувала план. Країна стала найпопулярнішим туристичним напрямом для країн [[Східний блок|Східного Блоку]]. Болгарія також стала великою виробничою базою сигарет і шоколаду, які було важко придбати в інших соціалістичних країнах.

Югов пішов на пенсію у [[1962]] році, Живков став йі прем'єр-міністром, йі партійним секретарем. У [[1971]] році з прийняттям нової Конституції, Живков став Головою Державної ради і зробив [[Станко Тодоров]]а прем'єр-міністром. Живков залишився на посаді при зміні радянського керівництва від Хрущова до Брежнєва в [[1964]] році, а в [[1968 р.]] знову продемонстрував свою лояльність по відношенню до Радянського Союзу, беручи участь у вторгненні в Чехословаччину. Болгарія була найлояльнішим європейським союзником [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].

З огляду на перебудову в СРСР 10 листопада [[1989]] року Живкова знято з посади ій замінено міністром закордонних справ [[Петро Младенов|Петром Младеновим]]им.

У лютому [[1990]], Комуністична партія добровільно відмовилася від своєї абсолютної влади і в червні [[1990]], було проведено перші, з [[1946]] року, вільні багатопартійні вибори.

Народна Республіка Болгарія була [[однопартійнаОднопартійна державасистема|однопартійною]] [[комуністичнаСоціалістична державакраїна|комуністичною державою]]. Болгарська комуністична партія створила велику номенклатуру на кожному організаційному рівні. Конституція змінювалася кілька разів, проте Живковська Конституції була найдовготривалішою. Згідно зі статтею 1 Конституції, "«Народна Республіка Болгарія є соціалістичною державою, на чолі з трудящими села і міста. Провідною силою в суспільстві та політиці є Болгарська комуністична партія"».

НРБ функціонувала як однопартійна народна демократія, з народними комітетами, що представляли місцеве самоврядування. Їх роль полягала у здійсненні рішень партії у їх областях, і в той же час спиратися на громадську думку в процесі прийняття рішень. В кінці [[1980-ті|1980-х]], БКП, за оцінками, мала 10000001&nbsp;000&nbsp;000 членів -&nbsp;— більше 10% населення.

Після проголошення Народної Республікаи в Болгарії в [[1946]] році, військові швидко прийняли радянську військову доктрину та організацію. Країна отримала велику кількість радянських озброєнь. До [[1988]] року, [[Болгарська народна болгарська армія]] ({{lang-bg|Българска народна армия}}) мала 152, 000 вояків<ref>[http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0216) Bulgaria -&nbsp;— Military Personnel]</ref>, -&nbsp;— Сухопутні війська, ВМС, ВПС і ППО, ракетні війська.

БНР мала значну кількість озброєння для країни такого розміру&nbsp;— - 3.0003000 танків , 2.0002000 броньованих машин, 2500 крупнокаліберних артилерійських систем, понад 500 бойових літаків, а також 67 "«[[Р-118К11|Скадів]]"», 24 [[SS-23]] і десяток [[FROG-7]] .<ref>http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0208)</ref><ref>http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0209)</ref><ref>http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+bg0210)</ref>