Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
|prefix =
|country = {{UKR}}
|author = [[Чубинський Павло Платонович|Павло Чубинський]]
|lyrics_date = 1862
|composer = [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайло Вербицький]]
|music_date = 1863
|adopted = 15 січня 1992 (офіційна редакція)
6 березня 2003 (Закон про гімн)
|until = [[Гімн Української РСР]]
|sound = Anthem-of-Ukraine Chorus Veryovka.ogg
|sound_title = Гімн України (виконує ансамбль ім. Верьовки)
|sound_description =
|}}
Поширення цього вірша серед [[українофілія|українофільських]] гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. [[20 жовтня]] того ж року шеф жандармів [[князь]] Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського ''«за шкідливий вплив на розум простолюду»'' («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]]<ref>[http://geoknigi.com/book_view.php?id=447 Пізнавальний сайт «Географія». Павло Чубинський як географ-краєзнавець.]</ref>.
 
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського&nbsp;— відбулась у [[львів]]ському журналі «Мета», у номері 4 за [[1863]], №&nbsp;4рік. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами&nbsp;— в 1865. На [[Грамофонна платівка|платівку]], у виконанні [[Менцинський Модест Омелянович|Менцинського]], вперше записано у [[кельн]]ському відділенні [[Deutsche Grammophon|«Грамофону»]] в жовтні 1910 року<ref>Максимюк Степан. З історії українського звукозапису та дискографії (141 с.). Львів — Вашингтон: Видавництво Українського Католицького Університету 2003. 288 с. ілюстроване ISBN 966-8197-11-9.</ref>. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
 
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку<ref>[https://zik.ua/news/2018/03/02/u_lvovi_poklaly_kvity_do_pamyatnyka_myhayla_verbytskogo_1277409 У Львові поклали квіти до пам’ятника Михайла Вербицького]</ref>. На [[Грамофонна платівка|платівку]] вперше записаний у [[кельн]]ському відділенні [[Deutsche Grammophon|«Грамофону»]] в жовтні 1910 року<ref>Максимюк Степан. З історії українського звукозапису та дискографії (141 с.). Львів — Вашингтон: Видавництво Українського Католицького Університету 2003. 288 с. ілюстроване ISBN 966-8197-11-9</ref> у виконанні [[Менцинський Модест Омелянович|Модеста Менцинського]]. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
 
<blockquote><poem>