Іван Асен II: відмінності між версіями

Після сходження на престол царя Борила[[Боріл|Боріла]], що затіяв гоніння на можливих претендентів на престол із роду Асенів, йому довелося рятуватися втечею. Він втік спочатку до [[Половці|половців]], а потім в [[Галицько-Волинське князівство]]. У [[1217]] році із загоном найманців повернувся до Болгарії, взяв Боріла у облогу в [[Велико-Тирново|Тирново]] на 7 місяців, і після падіння столиці захопив владу в країні. У 1218 році він проголосив себе болгарським царем.

Після вступу на трон Івана Асена ІІ внутрішні усобиці в Болгарії припинились. БоляриБолгари потребували сильної влади і почали успішно боротись із зовнішніми ворогами, які за часів царя Боріла відламували шматки болгарської території. Припинення усобиць благодатно позначилось на всьому царстві. Настав час економічного та культурного підйому. На відміну від Боріла новий цар не переслідував єретиків (зокрема богомілів).

Церква знаменна також тим, що в ній поховали самого царя Іван Асена II, царя [[Калоян (цар Болгарії)|Калояна]] (урочисто перепоховали його 19 квітня 2007 року у присутності президента Болгарії Георгія Пирванова), цариць Анну-Марію та Ірину. У цьому храмі 22 вересня 1908 року болгарський князь [[Фердинанд I Кобург|Фердинанд]] урочисто оголосив незалежність Болгарії.

У кінці життя в 1241 році Іван Асен розбив монгольські війська хана [[Батий|Батия]]<ref name="a">Андреев, Й. Българските ханове и царе (VII–XIV ст.). София, 1987</ref> <ref name="b">[http://bg.bgns.net/Drugi/tzar-Ivan-Asen-II-1218-1241.html ЦАР ИВАН АСЕН II]</ref> <ref name="c">Chronique rimee de Philippe Mouskes, publie par le baron de Reiffenberg, II, Bruxelles 1838, ст. 30747—30762.</ref>, що збільшило його славу. Почувши, що помер хан [[Угедей]], Батий відправивсявирушив з військами з Угорщини до [[Монголія|Монголії]], щоб обійняти ханський престол. Частина військ Батия вирішила пройти через Болгарію, але була розбита військами Івана II АсенАсена. В ті роки [[Золота Орда]] сіялавикликала жах нау всювсій ЄвропуЄвропі йта АзіюАзії, і поголос про те, що болгарський цар зовсім розбив страшних монголів, маломав великий позитивний відгук сучасників.