Луганськ: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, правопис
стиль
Рядок 53:
Офіційною назвою міста є «Луга́нськ» [{{IPA|ɫʊˈɦɑɲsʲk}}]. Назва «Луганське» [{{IPA|ɫʊˈɦɑɲsʲke}}]&nbsp;— за іменем річки [[Лугань]]. Гідронім походить від слова ''луг'' (річка має широку лугову заплаву).<ref>{{Кругляк}}</ref> За іншою інтерпретацією, гідронім має тюркське походження, про що свідчить стара назва річки [[Лугань#Етимологія|''Луган'' (''Лаган'')]].<ref>''[[Форостюк Олег Дмитрович|Форостюк&nbsp;О.&nbsp;Д.]]'' [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ling_2012_3%282%29__11.pdf До питання про походження найменувань «Лугань» і «Луганськ»]&nbsp;// Лінгвістика.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;3, ч. 2.&nbsp;— С. 69-76.</ref>
 
Якщо брати за відлік історії міста дозвіл на закладення заводу [[1795]]-го року, то першу назву, ''Луганський Завод'', селищу було надано [[1797]]-го року, вона проіснувала до [[1882]]-го року, коли було об'єднано [[Кам'яний Брід (Луганськ)|''Кам'яний Брід'']] та ''Луганський Завод'' в єдине місто ''Луганське''. Варто завважити, що до [[Українська революція 1917-1921|Української революції]] українська мова не мала в [[Російська імперія|Російській імперії]] жодного офіційного статусу, а отже й назви міст затверджували [[Російська мова|російською]], натомість українська мова таки існувала в народному вжитку. Відповідно, і наведені вище назви українською можуть бути лише довільні. [[Харківський правопис|Перший загальноукраїнський правопис]] містив окремий пункт щодо географічних назв на кшталт Луганського.<ref>'''§&nbsp;81.''' Українські географічні назви взагалі треба віддавати на письмі в їх народньо-історичній формі[…] 2. Назви міст кінчаються на ''-ське'', ''-цьке'' (а не -ськ, -цьк): Волочинськ''е'', Старобільськ''е'', Пинськ''е'', Зінов'ївськ''е'', Луцьк''е'' і т. ін. Відмінюються такі назви як прикметники: із Старобільськ''ого'', під Волочинськ''им'' і т. ін.</ref>
 
[[1933]]-го року, коли [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]] проводила політику [[зросійщення]] і було ухвалено [[Український правопис 1933|новий правопис]] (що мав на меті наблизити українську мову до [[Російська мова|російської]]), назва міста «Луганське» перетворилась на «Луганськ». Попри це, назва Луганськ''е'' вживалася і надалі в авторитетних виданнях, на які не міг уплинути Правопис-33, наприклад [[Енциклопедія українознавства]].<ref>[http://blog.luga.name/2005/05/14/70 Стаття «Ворошиловград», мапа Луганського]</ref>, і зберігається подекуди й досі.
 
1935-го року місто перейменували на «''Ворошиловград''», на честь радянського військового й політичного діяча, чия діяльність була пов'язана і з Луганськом. За [[Третій Рейх|німецької влади]] під час [[Друга світова війна|2-ї Світової війни]], що трималася в місті менше року, тривав поступ до повернення історичної назви міста. У [[1958]]-му році місто перейменували на «''Луганськ''», причиною стало прийняття постанови про те, що населені пункти не можна називати на честь живих людей. Та вже [[1970]]-го, після смерті [[Ворошилов Климент Єфремович|Климента Ворошилова]] (за влади [[Брежнєв Леонід Ілліч|Леоніда Брежнева]]) місто знову назвали «''Ворошиловград''». За так званої [[Перебудова|Перебудови]] [[1990]]-го року місту повернули назву «''Луганськ''»<ref name="renaming-1990">[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=9169-11 Указ Президії ВР Української РСР від 4 травня 1990 року №&nbsp;9169-XI «Про перейменування міста Ворошиловграда і Ворошиловградської області»]</ref>.
 
== Географія ==
Рядок 342:
|}
 
Станом на 2012 рік ву Луганську діяло 9 регулярних трамвайних маршрутів, 5 регулярних тролейбусних маршрутів та 1 нерегулярний.
[[Файл:Мост. Луганск..jpg|міні|Шляхопровід біля залізничної станції]]
 
Рядок 384:
Підготовку фахівців різних професій здійснюють 5 [[виш]]ів, два з яких ([[Луганський університет ім. Шевченка]] та [[Східноукраїнський університет ім. Даля]]) є класичними, 14 середніх спеціальних закладів, 18 закладів профтехосвіти.
 
На початку 21 століття Луганські ВНЗ були особливо привабливими для іноземних студентів, завдяки чому місто посідало сьому за популярністю сходинку серед усіх міст [[Україна|України]], поступаючись лише [[Київ|Києву]], [[Львів|Львову]], [[Харків|Харкову]], [[Одеса|Одесі]], [[Донецьк]]у та [[Дніпро (місто)|Дніпру]]. Зокрема, в [[Луганський державний медичний університет|Луганському державному медичному університеті]] на 2010 рік навчалося більше іноземних студентів, аніж у будь-якому іншому [[виш]]і України.<ref>http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2010_1/10_02/ МОН&nbsp;— В Україні здобувають освіту 44 082 іноземці</ref> Популярні також [[Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|університет внутрішніх справ]], [[Луганський національний аграрний університет|аграрний університет]] і [[Луганська державна академія культури та мистецтв]].
 
=== Спорт ===
Рядок 431:
Станом на [[2009]] рік Луганськ має специфічні назви вулиць<ref>[http://www.dt.ua/3000/3050/61071/ Самоврядування по-луганськи, або Як місцеві можновладці змінили український правопис&nbsp;— Дзеркало Тижня].</ref>, що не існують в інших містах України та є протизаконними, оскільки суперечать чинному [[Закон «Про мову в Українській РСР»|закону «Про мову в Українській РСР»]]:
{{text|Стаття 38. Мова топонімів і картографічних видань
В Українській РСР топоніми (назви населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і т.ін.) утворюються і подаються українською мовою.}}
 
Так, згідно з рішенням шостої сесії Луганської міськради 24-го скликання від [[24 грудня]] [[2002]] року, офіційні українські назви значної кількості вулиць і провулків, навіть тих, що питомо українського походження, перетворені на назви російською мовою, записані українськими літерами, зокрема: