Байкове кладовище: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
Цвинтар мав одну прогресивну, як на той час, особливість — це був перший київський некрополь, де ховали представників всіх конфесій та віросповідань. За цим принципом він був поділений на секції: лютеранську, юдейську, православну, католицьку, тощо.
Уже станом на середину ХІХ століття ''Димитрівський'', як тоді його ще називали, цвинтар став занадто тісним. Тому, у 1876 році з дозволу влади з'явилась додаткова територія, відділена від переднішої дорогою — Байковою вулицею. Отак утворилось одразу два кладовища, обидва — Байкові, тож, для зручності, попередню (меншу) ділянку почали називати Старим, а новонадану (більшу) — Новим Байковим кладовищем. Згодом з'явилися цегляний паркан та чотири в'їзні брами, які й тепер зберігають свої назви — Стара, Лютеранська або ж Німецька, Католицька або ж Польська (котру й тепер не важко впізнати за написом латиною ''«BEATI MORTUI, QUI IN DOMINO MORIUNTUR»
Протягом 1884—1889 років на новій православній частині спорудили церкву Вознесіння Господнього. Як вважається, саме в цей час з'являються перші склепи. Над проектуванням декотрих працювали найкращі київські архітектори — [[Єрмаков Євген Федорович|Євген Єрмаков]], Михайло Іконніков, [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимир Ніколаєв]], дехто з них згодом став широко знаним, як-от автор і перший власник знаменитого «Будинку з химерами» [[Городецький Владислав Владиславович|Владислав Городецький]] чи [[Щусєв Олексій Вікторович|Олексій Щусєв]], авторству якого належить всесвітньовідома споруда — [[Мавзолей Леніна|мавзолей Леніна]] на [[Красна площа|Красній площі Москви]].
Рядок 45:
== Див. також ==
* [[Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київ/Голосіївський район (Байкове кладовище)]]
== Примітки ==
|