Троцький Лев Давидович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 56:
'''Лев Дави́дович Тро́цький''' ('''Лейба Бронштейн'''; {{ДН|7|11|1879|26|10}}, [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Єлизаветградський повіт]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]] (нині с. [[Береславка (Україна)|Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]) — [[21 серпня]] [[1940]], [[Койоакан]], [[Мехіко]], [[Мексика]]) — революційний діяч, ідеолог [[троцькізм]]у — однієї з течій [[марксизм]]у.
Двічі засланець при
Народжений в Україні як Лейба Давидович Бронштейн<ref name="gosvlast">Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг./ Сост. В. И. Ивкин. — М.: «Российская политическая энциклопедия» , 1999 г.</ref><ref name="ckkpss">ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б): Историко-биографический справочник / Сост. Горячев Ю. В. — М.: Издательский дом «Парад», 2005.</ref><ref name="kri">[http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/TROTSKI_LEV_DAVIDOVICH.html Иван Кривушин, энциклопедия «Кругосвет»]</ref>, був професійним революціонером і теоретиком-марксистом. У перші роки після революції 1917 року у Російській імперії був одним з найвпливовіших політиків в [[РСФРР]], потім у [[СРСР]], — спершу як Народний комісар закордонних справ, а згодом як організатор і [[головнокомандувач]] Червоної армії та [[Міністр оборони СРСР|Воєнний народний комісар]]. Він був також одним із засновників Політбюро [[РКП(б)|Російської Компартії]]. Теоретик [[перманентна революція|перманентної революції]].
Рядок 83:
Проте [[27 березня]] [[1917]] Троцький попрямував до Росії на норвезькому пароплаві «Хрістіаніафьорд» через канадський порт [[Галіфакс (Нова Шотландія)|Галіфакс]].
У Галіфаксі його, однак, інтернувала британська влада — за однією з версій, причиною затримання стала відсутність російських документів (на думку [[Саттон Ентоні|Ентоні Саттона]], Троцький мав американський паспорт, виданий нібито особисто президентом [[Вудро Вільсон]]ом, з доданими візами для в'їзду в Росію і британської транзитної). Крім того, влада побоювалася, що Троцький своїми діями може підірвати стабільність у Росії. Формально британці діяли на підставі «чорних списків» неблагонадійних осіб, складених ще
<ref>{{cite web|url=http://www.revkom.com/index.htm?/biblioteka/marxism/trotckii/1924_oktyabr.htm|author=Троцкий Л. Д.|title=Вокруг Октября|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzDlMOs|archivedate=2012-07-28}}</ref>, після чого [[інтернування|інтерновані]] германські офіцери заявили протест британській владі. За заявою коменданта концтабору, «ця людина володіє неймовірною харизмою. Буквально через кілька днів він став найпопулярнішою людиною в таборі»<ref> {{стаття|Лондон міг «скасувати» російську революцію|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzEDdUz|archivedate=2012-07-28}}</ref>.
Рядок 119:
Троцький був визначним теоретиком марксизму, талановитим публіцистом і блискучим оратором. З Леніним, який називав його найвидатнішою постаттю в ЦК РКП(б), Троцький розходився в питаннях оцінки ролі селянства, а звідси й характеру пролетарської революції. Селянство, за Троцьким, як дрібновласницький клас, ворожий соціалізмові і не може бути союзником пролетаріату; тому революція в Росії може перемогти лише за умови, що вона буде перманентна, тобто відразу перекинеться на Захід. Виходячи з цього, Троцький у 1923 відстоював військовий похід на Європу. Розпочату в кінці 1920-х pp. [[індустріалізація СРСР|індустріалізацію]] Троцький пропонував фінансувати коштом посиленого оподаткування заможного селянства, але рішуче заперечував сталінську [[колективізація у СРСР|колективізацію]]. Цю концепцію Троцького пізніше, застосовуючи суцільну колективізацію й прискорену індустріалізацію, перехопив Й. Сталін. Але в 20-их pp. їх розходження, зокрема в питанні побудови соціалізму в одній країні (можливість якої Троцький заперечував) і в питанні колективізації набрали гострого конфлікту, в якому, спираючись на збудований ним партійний апарат і цілковитий затиск партійної демократії, переміг Сталін, який протягом десятиліття по видаленні Троцького з СРСР винищив і всіх його послідовників.
Троцький боровся проти самостійної [[УНР]] як «буржуазної держави», але разом з ЦК РКП(б) не протиставляв їй самостійної
Опинившись за кордоном, Троцький виступив з низкою статей на оборону самостійності УРСР.
|