Займенник: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 4:
== Історія ==
{{Докладніше|Займенник у праслов'янській мові}}
'''Особові займенники'''
У [[давньоруська мова|давньоруській мові]] особові займенники були тільки в 1-й і 2-й особах<ref>{{книга|автор=Л. П. Павленко |заголовок= Історична граматика української мови: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.|посилання=https://docviewer.yandex.ru/view/0/?*=AP6jqg3NKRqTfl1%2FRAJTbWpkLbh7InVybCI6Imh0dHA6Ly9zaHJvbi5jaHR5dm8ub3JnLnVhL1BhdmxlbmtvX0xhcnlzYS9Jc3RvcnljaG5hX2hyYW1hdHlrYV91a3JhaW5za29pX21vdnkucGRmIiwidGl0bGUiOiJJc3RvcnljaG5hX2hyYW1hdHlrYV91a3JhaW5za29pX21vdnkucGRmIiwidWlkIjoiMCIsInl1IjoiODQ5NTE0OTg1MTQ5MzgwNDcxNCIsIm5vaWZyYW1lIjp0cnVlLCJ0cyI6MTQ5MzgzMjY5NzMzMn0%3D&page=33&lang=uk |відповідальний=Лариса Петрівна Павленко.|місце= Луцьк|видавництво=Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки|рік=2010|том= |сторінок=208 |сторінки=90 |isbn=|ref =}}</ref>. Сучасні особові займенники 3-ої особи сходять до праслов'янських і давньоруських вказівних займенників. До особових належав і зворотний займенник {{lang-cu2|себе}} : він, як і в сучасній мові, не мав форми називного відмінка.
{| class="wikitable"
| |||