Річард Ніксон: відмінності між версіями

Річард Мілгаус Ніксон у [[1953]]–[[1961]] був [[віце-президент США|віце-президентом]] в адміністрації [[Дуайт Девід Ейзенхауер|Дуайта Ейзенхауера]], граючи помітну публічну роль і часто виступаючи від імені адміністрації. До того протягом 1947—1950 років був конгресменом, а у 1950—1952 — сенатором від Каліфорнії. На виборах [[1960]] перший раз балотувався від республіканців в президенти, проте програв [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джону Кеннеді]]. У [[1968]] і [[1972]] обирався на президентську посаду (єдиний американський політик, вибраний на два терміни віце-президентом, а згодом на два терміни президентом). Під час його правління американські астронавти висадилися на [[Місяць (супутник)|Місяць]]. Зовнішньою політикою в цей період керував [[Генрі Кіссінджер]]. При Ніксоні встановилися особливі відносини США з [[КНР]] (ознаменовані сенсаційним особистим візитом президента до Китаю) і почалася політика розрядки міжнародної напруженості у відносинах з [[СРСР]]; Ніксон особисто відвідав Радянський Союз в травні [[1972]] (першим з президентів після [[Франклін Делано Рузвельт|Франкліна Рузвельта]] у [[1945]]) і підписав з [[Брежнєв Леонід Ілліч|Брежнєвим]] [[Переговори про обмеження стратегічних озброєнь|договір ОСВ-1]]. Він був також першим президентом, що відвідав всі 50 штатів. ▼

Ніксон — єдиний президент США, що достроково припинив свої повноваження та подав у [[Відставка|відставку]]. Це трапилося після скандалу, відомого як «[[Вотергейтський скандал]]», і звинувачень, що загрожували йому [[імпічмент]]ом. Через корупцію, що пронизала всю адміністрацію, Ніксона зазвичай відносять до найодіозніших президентів (хоч і підкреслюючи суперечність фігури: зовнішньополітичні успіхи, жорсткий і загалом ефективний стиль управління). Під час сенатських перегонів у 1950 отримав прізвисько Шахрай Дік (Tricky Dicky).▼