Педро IV: відмінності між версіями

== Біографія ==

ВУ роки правління Альфонсо IV він часто критикував батька за те, що той передав занадто багато володінь мачусі Леонорі Кастильській. ПрислухавшисьПрислухавшися до протестів сина, а також арагонської і каталонської знаті, Альфонсо IV частини володінь відібрав у дружини. ВУ результаті Педро і Леонора зненавиділи один одного.

ВУ цей момент виникла загроза з боку мусульманських держав, тому Педро IV був змушений піти на поступки. Він повернув все конфісковані маєтки Леонорі і Ехеріке, який став його найближчим соратником, уклавши союз з Кастилією проти маврів.

На боці короля виступили Педро де Ехеріка і могутній гранд Лопе де Луна. Втім Педро IV зазнав невдачі й був змушений поступитися. Він передав Унії 16 замків і зобов'язався щорічно збирати кортеси. Незабаром глава уніатів Хайме Уржель несподівано помер. Ймовірно, його було отруєно за наказом короля. В цей часТоді померла перша дружина Педро IV. Незабаром він оженився на доньці короля Португалії.

По всій державі почалися міжусобиці уніатів і роялістів. На боці уніатів була військова сила, але Педро IV умовив короля Кастилії не втручатися в конфлікт і не допомагати заколотникам, дозволив Ехеріке вербувати ву військо маврів, розпалив ворожнечу між валенсійцями і арагонцями. Втім, уніати, яких очолив зведений брат короля Фернандо, змогли на час взяти гору. Педро IV з дружиною були фактично взяті під варту ву Валенсії.

ВУ червні 1348 року під час полювання король зумів втекти і приєднався до війська Лопе де Луни. У битві при Епіле уніатам було завдано важкої поразки. ЇхЇхній прапор було захоплено як трофей, а інфанта Фернандо втік до Кастилії.

Педро IV без будь-якого опору зайняв Сарагосу і вчинив розправу над уніатами. Він наказав розплавити дзвін, скликав шляхту на збори унії, після цього стали заливати свинець ву глотки заколотникам. Втім, жорстокість, з якою була здійснена розправа над учасниками повстання, допомогла Арагону уникнути анархії. У жовтні 1348 року було прийнято закон, що забороняв створювати унії проти короля. Згідно з легендою, грамоти, що давали знаті таке право, Педро IV порізав власноруч. Поранившись кинджалом, він зауважив, що така важлива справа не могла обійтися без крові.

Слідом за розправою над ватажками Унії, Педро IV оголосив амністію і на зборах кортесів дав присягу, що буде дотримуватися законів і звичаї королівства, не буде нікого піддавати страти, вигнання або ув'язнення без постанови суду, а його спадкоємці мали давати таку ж присягу. ВсіУсі суперечки між королем і підданими віддавалися на рішення особливого сановника — хустісьї, який призначався королем, але діяв під наглядом контролерів (комітету інквізиторів), що обирався кортесами. Це слугувало гарантією законності його постанов. У 1349 році втретє оженився.

1350 року у короля народився син, тому інфант Фернандо втратив усі права на престол. З цього часу подальші повстання в панування Педро IV припинилися. У 1363 році король підступно вбив свого брата Фернандо, маркіза Тортоси, що спровокувало повстання в королівстві Валенсія. Водночас у 1370-х роках економічне становище Арагону погіршилося через [[Епідемія|епідемію]] мору[[Чума|чуми]], посуху й напад сарани.

Водночас у 1356 році почалася війна з Кастилією, де тоді правив [[Педро I (король Кастилії)|Педро I]], оскільки Педро IV підтримав ворохобників на чолі із Енріке Трастамара та його французьких союзників. Війська останньої кілька разів вдерлася до Арагону і піддавали країну сплюндруванюсплюндруванню. На деякий час Педро IV вдалося відбити атаку, звернувшись до кортесів, щоб отримати гроші, а це сприяло посиленню самостійності кожного з його васалів. У 1361 році війна з Кастилією припинилася. Але знову поновилася у 1365 році, тоді королю вдалося, скориставшись міжусобицями в Кастилії, перейти в наступ і заволодів Моліною.

Зі сходженням у 1369 році на кастильський трон [[Енріке II (король Кастилії)|Енріке II]], Педро IV вступив з ворогами останнього: Португалією, Гранадою, намагаючись захопити область Мурсію. Проте не досяг значних успіхів. ВУ результаті у 1371 році було укладено перемир'я в Альмасані. Водночас на Сардинії у 1372 році спалахнуло повстання, яке король вимушений був тривалий час придушувати, спрямовуючи декілька військових експедицій.

ВУ 1375 році утворився союз з Кастилії, Португалії і Франції проти Арагону, а Хайме II Мальоркський зайняв Руссільон і Сердань. Тоді Педро IV замирився з кастильцями, віддавши їм Мурсію і Моліну, а угоду підтвердив шлюбом доньки Леонори з сином кастильського короля. Після цього оточив в горах Хайме Майорського, в результаті чого той був змушений відступити з величезними втратами.

Слідом за цим втрутився у сицилійські справи: 1377 року зумів захопити цей острів. Втім вимушений був передати владу над ним синові Мартину. У 1381 році стаєстав герцогом Афінським і герцогом Неопатрійським. У 1386 році визнаєвизнаний папою римським [[Климент VII (антипапа)|Климента VII]] (у подальшому відомого як [[антипапа]]), що мешкав в Авіньйоні.