Кирилична система числення: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shmurak (обговорення | внесок) |
||
Рядок 12:
Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їхнє числове прочитання. Грецький і кириличний способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Зокрема, числа від 11 до 19 відрізнялись порядком запису: в старослов'янській системі спершу йшла літера, що відповідала розряду одиниць, після якої ставилось [[І]] (10), тоді як у давньогрецькій порядок запису розрядів для цих чисел лишався незмінним (тобто, спершу десятки, потім одиниці). Деякі літери, що не мали звукового значення й використовувались виключно для запису чисел ([[Коппа (літера)|«коппа»]] і «[[сампі]]»), було замінено кириличними літерами, що не мали грецьких відповідників («ч», «ц»). Також існували розбіжності в позначенні великих чисел та маркуванні послідовності літер як чисел.
[[Глаголична система числення|Глаголична система]], на відміну від кирилиці (що використовувала для запису чисел переважно лише ті букви, що вели походження від грецьких, разом з грецьким числовим значенням — всупереч своєму алфавітному порядку), брала за основу алфавітний порядок, прийнятий у глаголиці, послідовно присвоюючи літерам значення від 1 до 9, від 10 до 90 і т.д. Таким чином, глаголичні й кириличні літери з однаковими назвами й звучанням можуть відрізнятись за числовим значенням.
=== Рукопис Кирика ===
[[Файл:Suzdal Kremlin clock.JPG|right|thumb|300px|<center>[[Годинник]] [[вежа|вежі]] у [[Суздаль|Суздалі]] з кириличними цифрами. XVII ст.]]
Рядок 28 ⟶ 29:
=== Вихід з масового ужитку ===
У російській частині України слов'янська нумерація була витіснена на початку XVIII ст. [[Десяткова система числення|десятковою]] ([[Арабські цифри|«арабською»]]) — внаслідок реформи, запровадженої Петром I (у польській частині України, певно, вони вживалися й раніш). Кирилична система числення зберігається досі у книжках [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською мовою]] — [[Біблія|Біблії]], [[богослужбові книги|богослужбових книгах]], [[молитовник]]ах.
== Таблиця відповідності літер числам ==
{| class="wikitable" width="60%"
| |||