Литовська метрика: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Metryka litewska.jpg|міні|Литовська метрика великокнязівської канцелярії 1511—1518 років]]
'''Литовська метрика''' ({{lang-la|Acta/Metrica Magni Dusatus Lithuaniae}}; {{lang-pl|Metryka Litewska}}) — архіви документів, що виходили передусім з канцелярії [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] в період з першої половини XV
У
Життя на цій території регламентувалося документами, що виходили передусім з великокнязівської канцелярії. Її архіви відомі нині під назвою «Литовська метрика» і належить до найінформативніших комплексних джерел з історії соціально-економічного розвитку і міжнародної політики не тільки [[Україна|України]], а й [[Білорусь|Білорусі]], [[Росія|Росії]], [[Литва|Литви]] та [[Естонія|Естонії]]. Хронологічний діапазон Литовської Метрики обіймає період з першої половини XV
Система діловодства Великого Князівства Литовського з кінця XIV
Відповідно, канцелярські книги і архіви в цілому велись окремо з середини XV
Використовувалось поняття «метрика» в Литовському князівстві як технічний термін для позначення актових книг чи ресурсів, куди записувались копії записів документів публічного й приватноправового характеру
Спочатку розділення на серії, подібно установленому [[Ганкевич]]ем порядку для Коронної метрики, для Литовської метрики проведено не було, хоч певне розрізнення в складі книг фіксувались. Коли, Коронний та Литовський архіви опинились в Санкт-Петербурзі, книги Литовської метрики були поділені за тим же принципом, що й Коронна метрика, але при цьому було допущено багато неточностей.
Рядок 16:
Репрезентуючи книги записів актових документів, ЛМ протягом століть виконувала суто практичні функції. Існував великий попит на офіційні копії документів великокнязівської канцелярії, що підтверджували шляхетність походження, соціальний статус, права на землю, майно, родинні стосунки, різні привілеї тощо.
Відкритим залишається питання про обставини і процес формування ЛМ. Вчені не мають єдиної думки щодо способів і принципів записування у книги ЛМ. На думку М. Бережкова, книги ЛМ за XV—XVI
Дискусійним є також питання щодо мови ЛМ. [[Академік]] В. Пічета вважав ЛМ чудовою пам'яткою офіційної білоруської мови, хоча й зазначав, що фонета мови цього джерела була ще не вповні білоруською. Дослідник Литовського статуту С. Лазутка називав мовою ЛМ давньобілоруську. [[Лаппо Іван Іванович|І. Лаппо]] оперував терміном «литовсько-руська» мова, а М. Тихомиров називав її «руською мовою». Г. Хорошкевич запропонувала термін «середньовічна західноруська мова» чи «давньобілоруськоукраїнська мова». Професор З. Зинкявичюс пропонував для канцелярської мови ВКЛ вживати назву «слов'янська канцелярська мова ВКЛ». Доктор П. Кеннеді Грімстед вважає, що державною юридичною й основною канцелярською мовою на всій території ВКЛ протягом XV—XVI
Загалом ЛМ відзначається значним тематичним діапазоном щодо соціально-економічної історії України кінця XV—XVI
Документи ЛМ містять також дані з української генеалогії, метрології, сфрагістики, топоніміки, антропоніміки, демографії, віддзеркалюють генезу української шляхти. ЛМ — цінне джерело для вивчення історії української мови, палеографії, документознавства, архівної й канцелярської справи в Україні, а також для висвітлення впливів канцелярської практики ВКЛ, а саме ЛМ, на документи та архівну практику Генеральної військової канцелярії та полкових канцелярій Гетьманщини.
|