Айседора Дункан: відмінності між версіями

У 1903 році Дункан разом з усією родиною здійснила артистичне паломництво до [[Греція|Греціі]]. Тут Дункан ініціювала будівництво храму на горі Копанос для проведення танцювальних занять. (сьогодні— [[Центр вивчення танцю імені Айседори і Раймонда Дункан]]). Виступи Дункан у храмі супроводжувалися хором вибраних нею десяти хлопчиків-співаків, з якими вона з 1904 року давала концерти у [[Відень|Відні]], [[Мюнхен]]і, [[Берлін]]і.

 

В 1921 році нарком освіти РРФСР [[Луначарський]] офіційно запропонував Дункан відкрити танцювальну школу у Москві, пообіцявши фінансову підтримку. Дункан була переповнена райдужних планів щодо життя і творчості у, як їй здавалося, новій, вільній від старих поглядів та забобонів, країні більшовиків: «Поки пароплав ішов на північ, я оглядалася з презирством і жалістю на всі старі встановлення та звичаї буржуазної Європи, які я покидала. Відтепер я буду лише товаришем серед товаришів, я вироблю великий план роботи для цього покоління людства. Прощай нерівність, несправедливість і тваринна грубість старого світу, який зробив мою школу нездійсненною!». Незважаючи на урядову підтримку, в післяреволюційної Росії Дункан зіткнулася з важкими побутовими проблемами, такими як голод, відсутність опалення. Більшу частину грошей для школи їй довелося добувати самостійно. Самій танцівниці відвели для перебування реквізовану квартиру балерини колишніх Імператорських театрів [[Катерина Гельцер|Катерини Гельцер]].

 

 

== Посилання ==

 

== Література ==