Діярбекір (еялет): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
стиль |
||
Рядок 18:
|-
|}
'''Еялет Діярбекір''' ({{lang-ota|ایالت دیاربكر}}) — [[Адміністративний поділ Османської імперії|адміністративно-територіальна одиниця]] [[Османська імперія|Османської імперії]]. Існував у [[1515]]—[[1867]] роках з площею у 52,660 км². Утворився з земель, захоплених у
== Історія ==
Рядок 25:
У вересні 1515 року було зайнято Діярбекір. 4 листопада того ж року з огляду на стратегічне становище навколо Діярбекіру було утворено бейлербейство. Першим, хто обійняв цю посаду став Биїкли Мехмед-паша. Втім лише у 1517 році панування в еялетів турків остаточно закріпилося. Невдовзі перетворилося на важливу базу захисту анатолійських володінь імперії та наступу на Південний Азербайджан і північний Ірак, особливо у військових кампаніях 1535 та 1554 років. З 1536 року тут облаштовано монетний двір (згодом зачинено й відновлено у 1575 році).
Протягом 1530-1570-х років в еялеті споруджено численні мечеті, медресе та мінарети. Доволі швидко
На початку XVII ст. в еялеті відбувалися численні повстання селян,
У 2-й половині XVIII ст. за наказом Сари Абдуррахман-паші зведено міську бібліотеку в Діярбекірі. На початку XIX ст. з ініціативи Сулейман-паші проведено значну реконструкцію Діярбекіра. З 1780-х років фактично керували мутесиліми, яких призначали паші з інших еялетів, при цьому поєднувалося керування декількома еялетами). Так спочатку керувався пашами еялету [[Кастамону (еялет)|Кастамону]], потім [[Рум (еялет)|Румським]] та [[Мараш (еялет)|Мараським]] пашами. Це викликало погіршення загальної ситуації в еялеті, посилення сепаратизму серед курдських беків, посиленню корупції та інших зловживань, що посилилося з 1810-х років.
|