Діярбекір (еялет): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 29:
На початку XVII ст. в еялеті відбувалися численні повстання селян, викликані гострою економічною кризою. Згодом до цього додалася структурна криза, викликана неефективним керуванням. Все це негативно позначилося на економічній та соціальній ситуації в провінції. Деяке поліпшення ситуації відбулося у 1630-х роках завдяки рішучим діям султана Мурада IV з подолання зловживань й корупції.
У 2-й половині XVIII ст. за наказом Сари Абдуррахман-паші зведено міську бібліотеку в Діярбекірі. На початку XIX ст. з ініціативи Сулейман-паші проведено значну реконструкцію Діярбекіра. З 1780-х років фактично керували мутесиліми, яких призначали
відновлення керованності почалося з кінця 1820-х років. У 1839 році з початком [[Танзимат]]у почалися зміни в керуванні еялетом, що обмежило владу військових та зміцнило судові органи. Водночас зміни особливо не зачіпали діярбакірський еялет до 1845 року. У 1867 році перетворено на вілайєт Діярбекір.
Рядок 40:
У 1560 році після нових змін, кількість санджаків зменшено до 15. Мосульський санджак перетворився на еялет.
В усіх санджаків існували [[тімар]]и (688) та [[зеамет]]и (42). У XVII ст. загалом спагії виставляли 2,992 вершника. Окрім того, окремо від санджаків закріплено межі хакиметів або тюлюмети (спадкових володінь курдських беків, що визнавали зверхність султана). Втім, їх статус дорівнювався до зеаметів. З хакиметів курди виставляли 6008 вершників. Дохід від хаси бейлербея (згодом
== Очільники ==
| |||