Користувач:Blast furnace chip worker/Майстерня Злочини російського царату: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Jafeluv (обговорення | внесок) commons image |
AHbot (обговорення | внесок) м виправлення включення вилученого файлу: Файл:Запорожжя 18ст..svg |
||
Рядок 129:
=== Продовження наступу після відновлення Січі ===
Але не встигли запорожці обжити нові місця, як за розпорядженням царського уряду у 1735 році ніби для охорони Січі від кримських татар під час війни з Туреччиною, збудували як раз навпроти неї Новосіченський ретраншамент, в якому розмістили російський гарнізон. Цей гарнізон було збудовано для нагляду над запорожцями, яким російський уряд ще не довіряв. Найбільш об'єктивну оцінку цьому спорудженню дав І. Георгі, котрий писав, що ретраншамент звели для «удержания казаков в надлежащем порядке и исполнения предписаний от правительства верховного» [2, 356]. <ref> Георги И. Г. Описание всех обитающих в Российском государстве народов. — СПб., 1799. — Т. З. </ref> Його комендант призначався [[Київська губернія|київським]] генерал-губернатором і йому ж був підзвітний. В інструкції, якою він керувався у своїй діяльності, зазначалося, що він повинен пильно стежити за діями козаків, нагадувати кошовому з товариством про «незаконність» того чи іншого вчинку, відмічати в журналах, що велися при Новосіченському ретраншаменті та на Микитинському перевозі, усіх, хто прибував на Січ, перешкоджати втечам на Запорожжя та повідомляти уряд про все, що відбувалося на Запорожжі [т.14, 407]. <ref> Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. — К., 1991. — Т. І. Стр. 407. </ref> Отже, царат не тільки пильно стежив за одною з основних українських військових потуг — Запорозькою Січчю, але й вів активну політику обмеження її впливу, одночасно намагаючись використовувати козацтво у боротьбі проти Туреччини.
|