Григорій X: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 23:
== Собор та спроба об'єднання церков ==
{{Main|Другий Ліонський собор}}
Після невдалого хрестового походу, важкої ситуації в Латинській імперії на Сході, а також хаосу, який панував в Німеччині, Італії і Сицилії, Григорій Х вирішив скликати Вселенський собор у Ліоні (1274). За задумом папи це повинен був бути самий чудовийнайпрекрасніший з [[Вселенські собори|християнських соборів]]. У [[Ліон]] з'їхалися близько 500 єпископів із Заходу та Сходу, а також безліч представників від європейських королівських дворів. З ініціативи папи була зроблена спроба об'єднати східне і західне християнство. Проте до справжнього об'єднання справа не дійшла. Проголошена [[унія]] носила суто формальний характер. Собор зайнявся насамперед актуальними політичними проблемами, роздаючи королівські і графські корони. На соборі була присутня делегація [[Абака-хан|Абака-хана]] - правнука [[Чингізхан]]а, яка представила план створення загальної ліги проти турків. До здійснення цього плану не дійшло, зате один з послів, на радість учасників собору батьків, хрестився.
[[Файл:PoloBrotherAndKubilai.JPG|thumb|Нікколо, Мафео та [[Марко Поло]] передають [[Хубілай|Хубілаю]] лист папи Григорія X у 1275.]]
 
== Результати ==
Найважливіша постанова собору стосувалася конклаву: після смерті папи кардинали мають зібратися на [[конклав]] не пізніше ніж через 10 днів після його похорону. Під час роботи конклаву кардинали повинні бути повністю ізольовані від навколишнього світу і позбавлені якого б то не було особистого контакту або листування зі сторонніми особами. Якщо протягом трьох днів вони не виберуть папу, раціон їхнього харчування буде зменшений. Після тижня марних нарад виборщики повинні будуть задовольнятися хлібом і водою. Інші постанови собору обмежували надмірну концентрацію церковних посад і доходів. Собор офіційно визнав [[Рудольф I|Рудольфа Габсбурга]] (1273-1291) німецьким королем. У роботі собору брав участь видатний вчений і теолог францисканець [[Бонавентура]] (Джованні Фіданца, 1221 - 1274), який помер напередодні закінчення засідань собору. Він був призначений Григорієм Х [[Кардинал-єпископ|кардиналом-єпископом]] Альбано. [[Фома Аквінський]] (1225-1274) був також запрошений на собор та помер по дорозі до Ліону.