Рене Антуан Реомюр: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 31:
Важливим досягненням наукової праці Реомюра стала теорія навуглецювання заліза, що дала перше наукове пояснення відмінності у властивостях ковкого заліза, сталі і чавуну.
 
У часи Реомюра [[вуглець]] ще не був ідентифікований як хімічний елемент, Реомюр називає його у своїх працях «сірчано — -солевою матерією» або «горючою складовою деревного вугілля».
 
Найважливіші результати своїх досліджень Реомюр виклав у двох книжках, виданих 1722 року у [[Париж]]і. Це «Мистецтво перетворення ковкого заліза у сталь» і «Мистецтво пом'якшення виливаного чавуну».
 
За Реомюром, основою сплавів заліза є «чиста залізна субстанція, з'єднана з більшою чи меньшою кількісттю сірчано — -солевої матерії, причому більше за все її міститься у чавуні і меньш за все у ковкому залізі, у сталі міститься середня кількість. … Додаючи сірчано — -сольову матерію у м'яке залізо, можна отримати спочатку сталь, а потім чавун».
 
Погляди Реомюра були не відразу оцінені і сприйняті спеціалістами і вченими. Особлива роль вуглецю у сплавах заліза стала очевидною лише приблизно через століття.