Функція допасованості: відмінності між версіями

Зокрема, в галузях [[Генетичне програмування|генетичного програмування]] та [[Генетичний алгоритм|генетичних алгоритмів]] кожне конструктивне рішення, як правило, представляють як стрічку чисел (яку називають [[Хромосома (генетичний алгоритм)|хромосомою]]). Ідея полягає в тім, щоби після кожного кола тестування або моделювання вилучати ''n'' найгірших конструктивних рішень, і [[Кросинговер (генетичний алгоритм)|розводити]] ''n'' нових із найкращих. Кожне конструктивне рішення, таким чином, потребує присуджування порівняльного показника якості, що вказував би, наскільки близько воно підійшло до того, щоби відповідати загальним умовам, і цей показник породжується застосуванням функції пристосованості до результатів тестування або моделювання, отриманих від цього рішення.

 

 

Крім того, функція пристосованості мусить не лише тісно корелювати з метою конструктора, вона також мусить обчислюватися швидко. Швидкість виконання є дуже важливою, оскільки типовий генетичний алгоритм, щоби виробити корисний результат для нетривіальної задачі, мусить ітеруватися багато разів.