Роберт Шуман: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) зображення |
Batsv (обговорення | внесок) категоризація |
||
Рядок 53:
Велика частина '''фортепіанних творів''' Шумана — цикли з невеликих п'єс лірико-драматичного, образотворчого і «портретного» жанрів, внутрішньо зв'язаних між собою і створюючих сюжетно-психологічну лінію. Один з найтиповіших циклів — «Карнавал» (1835), в якому строкатою плетеницею проходять сценки, танці, маски, жіночі образи (серед них Кіаріна — [[Клара Вік]]), музичні портрети [[Паганіні]], [[Шопен Фридерик|Шопена]]. Близькі до «Карнавалу» цикли «Метелики» (1831, навіяні творчістю Жан Поля) і «Давідсбюндлери» (1837). Цикл п'єс «Крейслеріана» (1838, названий за ім'ям літературного героя [[Ернст Теодор Амадей Гофманн|Е. Т. А. Гофманна]] — музиканта-фантазера Йоганнеса Крейслера) належить до вищих досягнень Шумана. Світ романтичних образів, пристрасна туга, героїчний порив відображені в таких творах Шумана для фортепіано, як «Симфонічні етюди» («Етюди у формі варіацій», 1834), сонати (1835, 1835—38, 1836), Фантазія (1836—1838), концерт для фортепіано з оркестром (1841—1845). Разом з творами варіаційного і сонатного типів у Шумана є фортепіанні цикли, побудовані за принципом сюїти або альбому п'єс: «Фантастичні уривки» (1837), «Дитячі сцени» (1838), «Альбом для юнацтва» (1848) і ін.
У '''вокальній творчості''' Шуман розвивав тип ліричної пісні [[Франц Шуберт|Ф. Шуберта]]. У тонко розробленому малюнку пісень Шуман відобразив деталі настроїв, поетичні подробиці тексту, інтонації живої мови. Значно зросла у Шумана роль фортепіанного супроводу, що дає багате окреслення образу і що нерідко доказує зміст пісень. Найпопулярніший з вокальних циклів — «Любов поета» на вірші Г. Гейне (1840), що складається з 16 пісень, зокрема «Якщо б квіти вгадали», «Чую пісні звуки», «Я вранці в саду зустрічаю», «Я не серджуся», «У сні я гірко плакав», «Ви злі, злі пісні». Інший сюжетний вокальний цикл — «Любов і життя жінки» на вірші [[Адельберт фон Шаміссо|А. Шамиссо]] (1840). Різноманітні за змістом пісні входять до циклу «Мирти» на вірші [[Фрідріх Рюккерт|Ф. Рюккерта]], [[Гете|Й. В. Гете]], [[Роберт Бернс|Р. Бернса]], [[Гейне|Г. Гейне]], [[Байрон|Дж. Байрона]] (1840), «Круг пісень» на вірші [[Йозеф фон Ейхендорф|Й. Ейхендорфа]] (1840). У вокальних баладах і піснях-сценах Шуман торкнувся вельми широкого круга сюжетів. Яскравий зразок цивільної лірики Шумана — балада «Два гренадери» (на вірші Р. Гейне). Деякі пісні Шумана — прості сценки або побутові портретні зарисовки: музика їх близька до німецької народної пісні («Народна пісенька» на вірші Ф. Рюккерта, та ін.).
У ораторії «Рай і Пері» (1843, на сюжет однієї з частин «східного роману» «Лалла Рук» [[Томас Мур|Т. Мура]]), так само як в «Сценах з Фауста» (1844—53, по Й. В. Гете), Шуман близько підійшов до здійснення своєї давньої мрії про створення опери. Єдина закінчена опера Шумана «Геновева» (1848) на сюжет середньовічної легенди не завоювала визнання на сцені. Творчим успіхом з'явилася музика Шумана до драматичної поеми «Манфред» Дж. Байрона (увертюра і 15 музичних номерів, 1849). У 4 симфоніях композитора (т.з. «Весняна», 1841; 2-а, 1845—46; т.з. «Рейнська», 1850; 4-а, 1841—51) панують світлі, життєрадісні настрої. Чільне місце займають в них епізоди пісенного, танцювального, лірико-картинного характеру.
Рядок 97:
=== Вокальні твори ===
* «Коло пісень», ор. 35 (сл. [[Генріх Гейне|Генріха Гейне]], 9 песен)
* «Мірти», ор. 25 (на вірші різн. поетів, 26 песен)
* «Коло пісень», ор. 39 (сл. [[Йозеф фон Ейхендорф|Йозефа фон Ейхендорфа]], 20 песен)
* «Любов і життя жінки», ор. 42 (сл.
* «Любов поета», ор. 48 (сл. Гейне, 16 песен)
* «Сім пісень. Пам'яті поетеси
* «Стихотворения королевы Марии Стюарт», ор. 135, 5 песен (1852)
* «Геновева». Опера (1848)
Рядок 167:
[[Категорія:Композитори епохи романтизму]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди з біполярним афективним розладом]]
| |||