Літуус: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, джерело, вікіфікація, категоризація |
уточнення, вікіфікація |
||
Рядок 1:
[[Файл:Les décades de Tite Live 06686 pontife litue simpule.jpg|thumb|Жрець з літуусом. Ілюстрація до «Декад» Тита Лівія, 1583 р.]]
'''Лі́туус''' ({{lang-la|lituus}}) — давньоримський жрецький [[жезл]]. Також цим словом називали тип духового музичного інструмента. Саме слово ''lituus'' вважається латинським, здогадно похідним від якогось [[етруська мова|етруського]] культового слова для позначення жезла, зробленого за зразком пастушої ґирлиґи.
== Жезл ==
Рядок 9:
Літуус — [[етруски|етруський]] духовий музичний інструмент, аналогічний галльському [[карнікс]]у. Мав форму літери '''[[J (латиниця)|J]]''' — у вигляді прямої трубки, загнутої на кінці. Пізніше був перейнятий від етрусків римлянами і використовувався під час урочистих процесій і для подавання сигналів в армії, зокрема у [[Давньоримська кіннота|кавалерійських підрозділах]]. І в етрусків, і в римлян було прийнято одночасне використовування двох літуусів. Відзнакою етруських інструментів були віднімні [[мундштук (музика)|мундштуки]] і більша довжина<ref>Sibyl Marcuse, «Lituus», ''Musical Instruments: A Comprehensive Dictionary'', corrected edition, The Norton Library N758 (New York: W. W. Norton & Company, Inc., 1975): 312 {{ISBN|0-393-00758-8}}; Anthony Baines, ''Brass Instruments: Their History and Development'' (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 58, 60, 65. {{ISBN|0-684-15229-0}}.</ref>.
У Середньовіччі, протягом X—XIII століть, літописці вживали слово ''lituus'' вельми в широкому сенсі: щодо давньоримських військових труб і рогів (буцин, туб, корну), а також (поряд з пізнішим французьким терміном ''trompe'') щодо різноманітних музичних інструментів, використовуваних у християнських арміях<ref>John Wallace and Alexander McGrattan, ''The Trumpet'' (New Haven and London: Yale University Press, 2012): 73.</ref>.
| |||