Вікіпедія

Літуус: відмінності між версіями

Стаття Обговорення

Літуус (редагувати)

Версія за 16:56, 25 лютого 2018

1337 байтів додано ,  4 роки тому
доповнення, джерело
(доповнення, зображення, джерело)
(доповнення, джерело)
== Музичний інструмент ==
[[Файл:Lituus instrument 001.png|thumb|75px|Етрусько-римський літуус]]
Літуус&nbsp;— [[етруски|етруський]] духовий музичний інструмент, аналогічний галльському карніксу[[карнікс]]у. Мав форму літери '''[[J (латиниця)|J]]'''&nbsp;— у вигляді прямої трубки, загнутої на кінці. Пізніше був перейнятий від етрусків римлянами і використовувався під час урочистих процесій і для подавання сигналів в армії, зокрема у [[Давньоримська кіннота|кавалерійських підрозділах]]. І в етрусків, і в римлян було прийнято одночасне використовування двох літуусів. Відзнакою етруських інструментів були віднімні [[мундштук (музика)|мундштуки]] і більша довжина<ref>Sibyl Marcuse, «Lituus», ''Musical Instruments: A Comprehensive Dictionary'', corrected edition, The Norton Library N758 (New York: W. W. Norton & Company, Inc., 1975): 312 {{ISBN|0-393-00758-8}}; Anthony Baines, ''Brass Instruments: Their History and Development'' (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 58, 60, 65. {{ISBN|0-684-15229-0}}.</ref>.
 
Саме слово ''lituus'' вважається латинським, здогадно похідним від якогось етруського культового слова для позначення жезла, зробленого за зразком пастушої ґирлиґи. На ранніх етруських і римських зображеннях показано використовування літуусів на похоронних процесіях. Музиканти, що грали на них, називалися «літиценами» або «літикенами» (''liticines''). У поезії словом ''lituus'' могли називати й інші римські військові труби&nbsp;— буцини, туби<ref>James W. McKinnon, «Lituus», ''The New Grove Dictionary of Music and Musicians'', second edition, edited by [[Stanley Sadie]] and [[John Tyrrell (musicologist)|John Tyrrell]] (London: Macmillan Publishers, 2001); Anthony Baines, ''Brass Instruments: Their History and Development'' (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 65–66. {{ISBN|0-684-15229-0}}.</ref>.
 
== Інше ==
{{commonscat|Lituus}}
* {{cite EB1911|wstitle=Lituus |volume=16 |short=x}}
* [[ConradКонрад GessnerГесснер|Gessner, Conrad]]. 1555. «Descriptio Montis Fracti iuxta Lvcernam, et primum Chorographica, praefertim quod ad paludem Pilati in eo memorabilem». In his ''[http://reader.digitale-sammlungen.de/en/fs1/object/display/bsb11067616_00001.html De raris et admirandis herbis qvae sive qvod noctv luceant, siue alias ob causas, lunariae nominantur, commentariolus : & obiter de alijs etiam rebus quæ in tenebris lucent: inferunter & icones quedam herbarum nove: eivsdem descriptio Montis Fracti, siue Montis Pilati, iuxta Lucernam in Heluetia: his accedvnt Io. Dv Chovl G.F. Lugdunensis, Pilati Montis in Gallia descriptio: Io Rhellicani Stockhornias, qua Stockhornus mons altissimus in Bernensium Heluetiorum agro, versibus heroicis describitur]'', 45–67. Tigvri [Zurich]: Apud Andream Gesnerum F. & Iacobvm Gesnerum, frates.
* Meucci, Renato. 1989. «Roman Military Instruments and the Lituus». ''The Galpin Society Journal'' 42 (August): 85–97.
* Szadrowsky, H. 1867–68. «[https://books.google.com/books?id=MeVAAQAAMAAJ&pg=PA288&dq=alphorn+liti&hl=en&sa=X&ved=0CDQQ6AEwA2oVChMIyJyurKeGxgIVhCyICh2zcA1a#v=onepage&q=skizze&f=false Die Musik und die tonerzeugende Instrumente der Alpenbewohner: Eine kulturhistorische Skizze]». ''Jahrbuch des schweizer Alpenclubs'' 4:275–352.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/22124892