Градус Цельсія: відмінності між версіями

Градус Цельсія названий на честь шведського вченого [[Цельсій Андерс Цельсій|Андерса Цельсія]], який запропонував в [[1742]] нову [[Шкала|шкалу]] для [[вимірювання]] [[температура|температури]]. За [[нуль (число)|нуль]] за шкалою Цельсія прийнята [[точка плавлення]] [[лід|льоду]] (та замерзання води), а за 100 градусів — [[Температура кипіння|точка кипіння]] [[вода|води]] (та конденсації пари) при стандартному [[атмосферний тиск|атмосферному тиску]]. Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення [[Лід|льоду]], а за 0° — [[температура кипіння|температуру кипіння]] води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу.

Ця шкала є [[Лінійна функція|лінійною]] в інтервалі 0 — 100 °C і лінійно продовжується в області нижче 0 °C та вище 100 °C.

Початкове визначення градуса Цельсія залежало від значення стандартного атмосферного тиску (температура кипіння води, як і температура плавлення льоду, залежить від [[тиск]]у). Це не дуже зручно для стандартизації одиниці вимірювання. Тому після прийняття Кельвінакельвіна основною одиницею вимірювання термодинамічної температури визначення градуса Цельсія було переглянуте.

За сучасним означенням, величина градуса Цельсія дорівнює одному [[Кельвінкельвін]]у, а нуль шкали Цельсія встановлений таким чином, що температура [[потрійна точка|потрійної точки]] води становить 0,01 °C. В результаті шкали Цельсія та Кельвіна зсунуті на 273,15:

: 1 °C = K − 273,15

Температуру за шкалою Цельсія заведено позначати малою латинською літерою t, а [[АбсолютнаТермодинамічна температура|абсолютнутермодинамічну температуру]] — великою латинською літерою T.