=== Готичний храм ===
ГотичнаГотичний домініканськадомініканський церквакостел Божого Тіла булабув збудований [[1407]] року<ref name="В0">''Вечерський В.'' Українські монастирі… — С. 340.</ref><ref name="О8">''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 108.</ref> після пожежі дерев'яного храму. Кошти для будівництва надали головно міщанин Микола Бенко та його дружина Анна з [[Квітневе (Жидачівський район)|Жабокруків]].<ref name="О8"/> За іншими даними, збудованазбудований до середини XIV ст. будівничим [[Микола Чех|Миколою Чехом]],<ref name="В0"/> можливо, з використанням мурів, фундаментів княжого палацу і каплиці.<ref name="В0"/> Його схему наприкінці XVI ст. намалював домініканець, мандрівник [[Мартін Ґруневеґ]].
[[1604]] року [[ІванЯн Свошовський]] разом з першою дружиною — МаргаритаМалґожата де Конари ([[Конарські|Конарська]]) — «записав» для вівтаря церквикостелу домініканців Львова село [[Бірки]].<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/131/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] — Lwów : w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743. — T. 4. — S. 255. {{ref-pl}}</ref> Також фундував каплицю Богоматері, яку розібрали<ref name="О8"/>
Через появу тріщин у склепінні церквукостел розібрали у середині XVIII ст. ([[1745]]-го<ref name="В0"/> чи [[1748]] року<ref name="О8"/>) разом з [[бароко]]вою каплицею фундації ІЯ. Свошовського.
==== Усипальниця ====
=== Сучасний храм ===
[[Файл:Домінікани 1 Львів.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вигляд з вул. Підвальної, осінь 2014]]
[[1749]] року за проектом інженера і архітектора [[Ян де Вітте|Яна де Вітте]] був закладений фундамент церквикостелу; кошти виділяли [[великий гетьман коронний|гетьман великий коронний]] [[ЙосипЮзеф Потоцький]]<ref>''Link-Lenczowski A.'' Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 71. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://www.ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/lviv/dominikanskyi-sobor/lviv-dominikanskyi-sobor Львів. Домініканський собор] // Україна Інкоґніта {{неавторитетне джерело}}</ref> (заклав наріжний камінь, був головним фундатором будівництва),<ref>[http://www.rentinlviv.com/uk/about/khramy-lvova Храми Львова] {{неавторитетне джерело}}</ref> [[Микола Василь Потоцький]] (виділив 236 000 зл.;тут була похована матір).<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «[[Газета народова|Gazety narodowej]]», 1882. — S. 57. {{ref-pl}} </ref> Будівництвом керував [[Мартин Урбанік]], з [[1764]] року — Христофор Мурадович.
[[File:Soli Deo.jpg|thumb|Фасад Домініканського собору м. Львів]]
Закінчував фасад [[СевастіянСебастьян Фесінґер]], який розпочав [[1764]]-го роботи з виготовлення камінних статуй, що мали його вінчати. Також він виконав дерев'яну різьблену [[поліхромія|поліхромовану]] конструкцію органу ({{lang-la|moles organarius}}), яка потім згоріла.<ref>''[[ТадейТадеуш Маньковський|Mańkowski T.]]'' Fesinger Sebastian // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków : PAU, 1948. — t. VI/5, zeszyt 30. — S. 425. {{ref-pl}}</ref>
До [[1764]] року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж [[26 серпня]] [[1766]] (причина — необережність [[Матвій Міллер|Матвія Міллера]] під час малювання органу<ref>''Смірнов Ю.'' Костел домініканців (Костел Божого Тіла) // [[Енциклопедія Львова]] за редакцією ''А. Козицького''. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — C. 469. — ISBN 978-966-7007-99-7.</ref>) і [[1778]] років роботи відновилися. [[1865]] року за проектом архітектора [[ЮліянЮліан ЗахарієвичЗахаревич|ЮліянаЮліана ЗахарієвичаЗахаревича]] до церквикостьолу прибудували 4-ярусну дзвіницю. [[1895]]-го був перебудований ліхтар на [[купол]]і, у [[1905]]–[[1914]] роках — відреставрований інтер'єр, роботи велись за проектом архітекторів [[Альфред ЗахарієвичЗахаревич|Альфреда ЗахарієвичаЗахаревича]] та [[ЙосипЮзеф Сосновський|ЙосипаЮзефа Сосновського]], також брав участь як «консерватор» др. [[Чоловський-Сас ОлександерАлександер|ОлександерАлександер Чоловський]]. Крипту також планували реставрувати, але цьому завадила війна.<ref name="О8"/> Згодом, у радянські часи, храм відновлювали у [[1956]]–[[1958]] роках.
[[Францішек Руссиян]] [[1749]] року звернувся до Папи з проханням, за яким [[1 липня]]<ref>''Mazur Z''. Russyan (Russjan) Franciszek, imię zakonne Henryk h. Nalęcz (1706—1788) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1991. — T. XXХIІІ/1, zesz. 136. — S. 157—158. {{ref-pl}}</ref> [[1751]] року було урочисто короновано ікону Божої Матері за участі львівського [[католик|латинського]] [[архиєпископ]]а [[Миколай Вижицький|Миколая Вижицького]], кошти надав, зокрема, [[воєвода київський]] [[Потоцький Станіслав|Станіслав Потоцький]].<ref>''Dymnicka-Wołoszyńska H.'' Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. {{ref-pl}}</ref>
== Опис ==
ХрамКостел споруджений у стилі пізнього [[бароко]] за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни [[18 століття]]. Над галереями — колони [[барабан (архітектура)|барабана]], що підтримують купол. Під банею церквикостелу — цитата [[латинська мова|латинською мовою]] з [[1-е послання Тимофію|Першого послання Тимофію]]: ''«Soli Deo honor et gloria»'' («Єдиному Богу честь і хвала»).
[[Осинський Антон|Антоній Осінський]] і [[Матвій Полейовський]] виконали скульптурирізьби для церквикостелу.<ref>''Krasny P.'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2005/0173?sid=17bb870854386ff61aa20356ad95334c Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730 - 1780)] // Rocznik Historii Sztuki. - 2005. - № 30. — S. 161—162. {{ref-pl}}</ref> В інтер'єрі храму збереглися скульптури [[СевастіянСебастьян Фесінгер|СевастіянаСебастьяна Фесінґера]].
До головної нави церквикостелу примикають кілька каплиць:
* св. Антонія (перша справа) з іконою святого роботи львівського майстра Гарра 1838 р.
* імені Христа з пам. таблицею д-ра [[ТадейТадеуш Жулінський|ТадеяТадеуша Жулінського]] (?—1885, автор [[ТомаТомаш Дикас]]), з іншої сторони — поетці Марії БартусБартусювної (?—1885) з погруддям роботи ВишневецькогоВісьньовецького та віршем Ленартовича; має псевдорококовий вітар з різьбою «Серце Ісуса» Війтовича (1912)
* каплиця св. ГіацинтаЯцека з іконою М. Яблонського, є передсінком до наступної
* [[каплиця Потоцьких]] (також ГіацинтовоїБогоматері МадонниЯцкової, {{lang-pl|Panny Matki Jackowiej}}<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik… — S. 112.</ref>), споруджена після [[1764]] року; на думку М. Орловича, одна з перших споруд з ознаками [[класицизм]]у у Львові, кошти для будівництва надав М. В. Потоцький<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik… — S. 53.</ref>
* будівля монастирських келій, перебудована заново у [[1556]]–[[1621]] роках і відновлена після пожеж [[1766]] і [[1778]] років. Будівля кам'яна, прямокутна в плані, трьохповерхова, з двома внутрішніми двориками, з типовою для [[Монастир|монастирських]] будівель коридорною системою планування і арковими перекриттями.
* каплиця св. ВінкентіяВінцентія з іконою М. Яблонського,
* каплиця св. Домініка зі старою іконою в новому псевдорококовому вітарі з ампіровим нагробком графині ЙосипиЮзефи Дунін-Борковської (?—1811) роботи Торвальдсена
* каплиця св. ТомиТомаша з іконою М. Яблонського, рококовою скульптуроюрізьбою Христа Милосердного.<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik… — S. 112—113.</ref>
<center>
|