Костел і монастир домініканців (Львів): відмінності між версіями

ГотичнаГотичний домініканськадомініканський церквакостел Божого Тіла булабув збудований [[1407]] року<ref name="В0">''Вечерський В.'' Українські монастирі…&nbsp;— С. 340.</ref><ref name="О8">''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie…&nbsp;— S. 108.</ref> після пожежі дерев'яного храму. Кошти для будівництва надали головно міщанин Микола Бенко та його дружина Анна з [[Квітневе (Жидачівський район)|Жабокруків]].<ref name="О8"/> За іншими даними, збудованазбудований до середини XIV&nbsp;ст. будівничим [[Микола Чех|Миколою Чехом]],<ref name="В0"/> можливо, з використанням мурів, фундаментів княжого палацу і каплиці.<ref name="В0"/> Його схему наприкінці XVI&nbsp;ст. намалював домініканець, мандрівник [[Мартін Ґруневеґ]].

[[1604]] року [[ІванЯн Свошовський]] разом з першою дружиною&nbsp;— МаргаритаМалґожата де Конари ([[Конарські|Конарська]])&nbsp;— «записав» для вівтаря церквикостелу домініканців Львова село [[Бірки]].<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/131/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 255. {{ref-pl}}</ref> Також фундував каплицю Богоматері, яку розібрали<ref name="О8"/>

Через появу тріщин у склепінні церквукостел розібрали у середині XVIII&nbsp;ст. ([[1745]]-го<ref name="В0"/> чи [[1748]] року<ref name="О8"/>) разом з [[бароко]]вою каплицею фундації ІЯ. Свошовського.

[[1749]] року за проектом інженера і архітектора [[Ян де Вітте|Яна де Вітте]] був закладений фундамент церквикостелу; кошти виділяли [[великий гетьман коронний|гетьман великий коронний]] [[ЙосипЮзеф Потоцький]]<ref>''Link-Lenczowski A.'' Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— Tom XXVIII/1.&nbsp;— Zeszyt 116.&nbsp;— S. 71. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://www.ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/lviv/dominikanskyi-sobor/lviv-dominikanskyi-sobor Львів. Домініканський собор] // Україна Інкоґніта {{неавторитетне джерело}}</ref> (заклав наріжний камінь, був головним фундатором будівництва),<ref>[http://www.rentinlviv.com/uk/about/khramy-lvova Храми Львова] {{неавторитетне джерело}}</ref> [[Микола Василь Потоцький]] (виділив 236 000 зл.;тут була похована матір).<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «[[Газета народова|Gazety narodowej]]», 1882.&nbsp;— S. 57. {{ref-pl}} </ref> Будівництвом керував [[Мартин Урбанік]], з [[1764]] року&nbsp;— Христофор Мурадович.

Закінчував фасад [[СевастіянСебастьян Фесінґер]], який розпочав [[1764]]-го роботи з виготовлення камінних статуй, що мали його вінчати. Також він виконав дерев'яну різьблену [[поліхромія|поліхромовану]] конструкцію органу ({{lang-la|moles organarius}}), яка потім згоріла.<ref>''[[ТадейТадеуш Маньковський|Mańkowski T.]]'' Fesinger Sebastian // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: PAU, 1948.&nbsp;— t. VI/5, zeszyt 30.&nbsp;— S. 425. {{ref-pl}}</ref>

До [[1764]] року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж [[26 серпня]] [[1766]] (причина&nbsp;— необережність [[Матвій Міллер|Матвія Міллера]] під час малювання органу<ref>''Смірнов Ю.''&nbsp; Костел домініканців (Костел Божого Тіла) // [[Енциклопедія Львова]] за редакцією ''А.&nbsp;Козицького''.&nbsp;— Львів&nbsp;: Літопис, 2010.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— C. 469.&nbsp;— ISBN 978-966-7007-99-7.</ref>) і [[1778]] років роботи відновилися. [[1865]] року за проектом архітектора [[ЮліянЮліан ЗахарієвичЗахаревич|ЮліянаЮліана ЗахарієвичаЗахаревича]] до церквикостьолу прибудували 4-ярусну дзвіницю. [[1895]]-го був перебудований ліхтар на [[купол]]і, у [[1905]]–[[1914]] роках&nbsp;— відреставрований інтер'єр, роботи велись за проектом архітекторів [[Альфред ЗахарієвичЗахаревич|Альфреда ЗахарієвичаЗахаревича]] та [[ЙосипЮзеф Сосновський|ЙосипаЮзефа Сосновського]], також брав участь як «консерватор» др. [[Чоловський-Сас ОлександерАлександер|ОлександерАлександер Чоловський]]. Крипту також планували реставрувати, але цьому завадила війна.<ref name="О8"/> Згодом, у радянські часи, храм відновлювали у [[1956]]–[[1958]] роках.

ХрамКостел споруджений у стилі пізнього [[бароко]] за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни [[18 століття]]. Над галереями&nbsp;— колони [[барабан (архітектура)|барабана]], що підтримують купол. Під банею церквикостелу&nbsp;— цитата [[латинська мова|латинською мовою]] з [[1-е послання Тимофію|Першого послання Тимофію]]: ''«Soli Deo honor et gloria»'' («Єдиному Богу честь і хвала»).

[[Осинський Антон|Антоній Осінський]] і [[Матвій Полейовський]] виконали скульптурирізьби для церквикостелу.<ref>''Krasny P.'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2005/0173?sid=17bb870854386ff61aa20356ad95334c Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730 - 1780)] // Rocznik Historii Sztuki. - 2005. - № 30. — S. 161—162. {{ref-pl}}</ref> В інтер'єрі храму збереглися скульптури [[СевастіянСебастьян Фесінгер|СевастіянаСебастьяна Фесінґера]].

До головної нави церквикостелу примикають кілька каплиць:

* імені Христа з пам. таблицею д-ра [[ТадейТадеуш Жулінський|ТадеяТадеуша Жулінського]] (?—1885, автор [[ТомаТомаш Дикас]]), з іншої сторони&nbsp;— поетці Марії БартусБартусювної (?—1885) з погруддям роботи ВишневецькогоВісьньовецького та віршем Ленартовича; має псевдорококовий вітар з різьбою «Серце Ісуса» Війтовича (1912)

* каплиця св. ГіацинтаЯцека з іконою М. Яблонського, є передсінком до наступної

* [[каплиця Потоцьких]] (також ГіацинтовоїБогоматері МадонниЯцкової, {{lang-pl|Panny Matki Jackowiej}}<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik…&nbsp;— S. 112.</ref>), споруджена після [[1764]] року; на думку М. Орловича, одна з перших споруд з ознаками [[класицизм]]у у Львові, кошти для будівництва надав М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцький<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik…&nbsp;— S. 53.</ref>

* каплиця св. ВінкентіяВінцентія з іконою М. Яблонського,

* каплиця св. Домініка зі старою іконою в новому псевдорококовому вітарі з ампіровим нагробком графині ЙосипиЮзефи Дунін-Борковської (?—1811) роботи Торвальдсена

* каплиця св. ТомиТомаша з іконою М. Яблонського, рококовою скульптуроюрізьбою Христа Милосердного.<ref>''Orłowicz M''. Ilustrowany przewodnik…&nbsp;— S. 112—113.</ref>