Созінов Олексій Олексійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zekvik (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 11:
| резиденція =
| громадянство = {{UKR}}
| національність =
| галузь =
| заклад =
| Alma Mater = Одеський державний аграрний університет
| Посада = директор Всесоюзного селекційно-генетичного інституту в 1971-19781971—1978 роках, перший президент Української академії аграрних наук — - 1990-19961990—1996
| відомий завдяки =
| звання =
| ступінь =
| керівник =
| учні =
| Батько =
| Мати =
Рядок 34:
 
== Життєпис ==
Життя всесвітньо відомого вченого, автора фундаментальних досліджень з генетики і селекції культурних рослин, фахівця з питань якості зерна Олексія Олексійовича Созінова від самого народження пов’язанопов'язано з селом і агрономією, любов до яких прищепили йому батьки.
 
Війна перервала щасливе родинне дитинство хлопця, стала першим жорстоким випробуванням і гартуванням характеру. Загибель рідних, концтабір, картини кривавих розправ окупантів над мирним населенням зробили Олексія Олексійовича мужнім і передчасно дорослим, як і багатьох дітей війни. Вже в 1944 році майбутній вчений почав працювати механізатором у елітгоспі «Дачне» Одеської області і навчався у вечірній школі. А вже восени 1949 оку, подолавши за допомогою професора Вербіна тяжкі життєві обставини, Олексій вступив до Одеського сільськогосподарського інституту, який блискуче закінчив і пішов працювати на Вознесенську рисову сортодільницю Миколаївської області.
 
== Кар'єра ==
1954 року закінчив агрономічний факультет [[Одеський державний аграрний університет|Одеського сільськогосподарського інституту]] по профілю селекції та насінництва.
 
Бажання займатись творчою, дослідницькою роботою привело Созінова у [[1955]]  р. до аспірантури Всесоюзного селекційно-генетичного інституту. Його науковим керівником став видатний селекціонер, академік [[Гаркавий Прокіп Хомич|Гаркавий]], який помітив молодого здібного аспіранта ще під час навчання в інституті. Завдяки йому Созінов зрозумів, що генетика і селекція рослин є саме його напрямом у науці. З 1955 року працює в Всесоюзному селекційно-генетичному інституті Одеси, у [[1971]]—[[1978]] роках — його директор.
 
Кандидатську дисертацію — «Пивоварський ячмінь півдня України» — захистив [[1959]]. Як пише про вченого у своїй книжці [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], після закінчення аспірантури Олексій Олексійович пройшов коротке стажування у Світовому Центрі селекції рослин м. Сфалефі ([[Швеція]]) і почав займатися селекцією рослин під керівництвом академіка [[Кириченко Федір Григорович|Кириченка]]. Після захисту кандидатської дисертації Созінов очолив лабораторію якості зерна Селекційно-генетичного інституту, яку поступово перетворив у науково-методичний центр з вивчення цієї проблеми.
 
У [[1970]] році Созінов блискуче захистив докторську дисертацію на тему «Якість зерна пшениці півдня України та шляхи його покращення»  в Інституті рослинництва, селекції і генетики ім. В. Я. Юр’єва Юр'єва і отримав призначення на посаду директора Всесоюзного селекційно-генетичного інституту. Завдяки органічному поєднанню адміністративної і наукової роботи О. Созінов створив в інституті творчу, пошукову атмосферу. Започатковуються і розвиваються нові напрями досліджень: [[клітинна біологія]], [[цитогенетика]], генетика якості зерна і генетичні основи селекції, імуногенетика, насіннєзнавство, ембріогенетика, [[молекулярна біологія]], [[кібернетика]]. Відбувається ефективний обмін методами, ідеями, селекційним матеріалом, створюється міжнародний обмінний генофонд, який щорічно відвідували селекціонери з різних країн.
 
В [[1978]]—[[1982]] роках — перший віце-президент [[ВАСГНІЛ]]; з 1981 по 1987 рік — директор [[Інститут загальної генетики ім. М. І. Вавилова РАН|Інституту загальної генетики ім. М. І. Вавилова АН СРСР]] в Москві. В 1987—1990 роках — голова Президії Південного відділення ВАСГНІЛ в Києві, заступник голови Держагропрому УРСР.