Созінов Олексій Олексійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zekvik (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 11:
| резиденція =
| громадянство = {{UKR}}
| національність =
| галузь =
| заклад =
| Alma Mater =
| Посада = директор Всесоюзного селекційно-генетичного інституту в
| відомий завдяки =
| звання =
| ступінь =
| керівник =
| учні =
| Батько =
| Мати =
Рядок 34:
== Життєпис ==
Життя всесвітньо відомого вченого, автора фундаментальних досліджень з генетики і селекції культурних рослин, фахівця з питань якості зерна Олексія Олексійовича Созінова від самого народження
Війна перервала щасливе родинне дитинство хлопця, стала першим жорстоким випробуванням і гартуванням характеру. Загибель рідних, концтабір, картини кривавих розправ окупантів над мирним населенням зробили Олексія Олексійовича мужнім і передчасно дорослим, як і багатьох дітей війни. Вже в 1944 році майбутній вчений почав працювати механізатором
== Кар'єра ==
1954 року закінчив агрономічний факультет [[Одеський державний аграрний університет|Одеського сільськогосподарського інституту]] по профілю селекції та насінництва.
Бажання займатись творчою, дослідницькою роботою привело Созінова у [[1955]]
Кандидатську дисертацію — «Пивоварський ячмінь півдня України» — захистив [[1959]]. Як пише про вченого у своїй книжці [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], після закінчення аспірантури Олексій Олексійович пройшов коротке стажування у Світовому Центрі селекції рослин м. Сфалефі ([[Швеція]]) і почав займатися селекцією рослин під керівництвом академіка [[Кириченко Федір Григорович|Кириченка]]. Після захисту кандидатської дисертації Созінов очолив лабораторію якості зерна Селекційно-генетичного інституту, яку поступово перетворив у науково-методичний центр з вивчення цієї проблеми.
У [[1970]] році Созінов блискуче захистив докторську дисертацію на тему «Якість зерна пшениці півдня України та шляхи його покращення» в Інституті рослинництва, селекції і генетики ім. В. Я.
В [[1978]]—[[1982]] роках — перший віце-президент [[ВАСГНІЛ]]; з 1981 по 1987 рік — директор [[Інститут загальної генетики ім. М. І. Вавилова РАН|Інституту загальної генетики ім. М. І. Вавилова АН СРСР]] в Москві. В 1987—1990 роках — голова Президії Південного відділення ВАСГНІЛ в Києві, заступник голови Держагропрому УРСР.
|