Полин австрійський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Taxobox | name = Полин австрійський | domain = Ядерні (Eukaryota) | regnum = Зелені рослини (Viridiplantae) | divi...
Мітка: суміш розкладок у тексті
 
доповнення, зображення
Рядок 1:
{{Taxobox
| name = Полин австрійський
| image = Artemisia austriaca sl8.jpg
| domain = [[Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
Рядок 21 ⟶ 22:
}}
 
'''Поли́н австрі́йський''', або '''полине́ць''' (''Artemisia austriaca'')<ref name="Кобів">{{СУНННСР|Artemisia|austriaca}}</ref>&nbsp;— [[Багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Айстрові|Айстрових]]. Невисокий [[напівчагарник]] сірувато-білого кольору зі специфічним гіркуватим запахом, відчутним при розтиранні стебел і листків. Квітки дрібні, зібрані в складні волотисті суцвіття. Вид поширений в Європі, [[Мала Азія|Малій]] і [[Центральна Азія|Центральній Азії]], у [[Казахстан]]і, на півдні [[Сибір]]у та північному заході [[Китай|Китаю]]. Зростає у відкритих [[біотоп]]ах. Має обмежене значення як [[Кормові культури|кормова]], і[[Ефіроолійні рослини|ефіроолійна]] та [[Лікарські рослини|лікарська рослина]].
 
== Назва ==
У [[Словник українських наукових і народних назв судинних рослин|Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин]] для цього виду наведені такі народні назви як: '''не́хворощ бі́ла''', '''біле зі́лля''', '''ві́ник''', '''ві́нички''', '''ві́нички бі́лі''', '''ві́нички польові́''', '''ві́ниччя(є)''', '''ві́ниччя(є) бі́ле''', '''ві́ниччя полинкове́''', '''ві́нчики''', '''горлянки''', '''душан''', '''євша́н-зі́лля''', '''метелиця''', '''не́форощ''', '''не́хворощ''', '''не́хворощ сі́ра''', '''поли́н''', '''полине́ць чи́стий''', '''полино́к''', '''поли́нь''', '''поли́нь ди́ка''', '''поли́нь лугова́''', '''полинь мілка́''', '''поли́нь степова́''', '''сон яло́вий''', '''чорнополиця'''<ref name="Кобів"></ref>.

При цьому родова назва «полин» та співзвучні їй народні назви походять від праслов'янського роlvъ&nbsp;— «половий», який вказує на світлий колір цієї трави. Подібне тлумачення мають й [[епітет]]и на кшталт «біла», «сіра».

Назва «душан», імовірно, походить від слова «дух» у значенні «запах», оскільки полин австрійський має відчутний специфічний аромат. Назва «віник» і їй подібні пояснюються тим, що з цієї трави колись виготовляли віники для обмітання осель: вважалося, що сильний запах полину має ритуальну дію і виганяє з оселі злих духів і шкідливих комах. На цілющі властивості цієї трави вказують і такі назви як «нехворощ», «зілля».

Епітет «мілка» і зменшувальна форма основної назви «полинець» вказують на незначну в порівнянні з іншими представниками роду висоту цього виду. Епітети «дика», «лугова», «степова» вказують на типові місця зростання&nbsp;— поза межами населених пунктів, на відкритих місцинах. Епітет «австрійський» вказує на країникраїну, звідки цей вид вперше був описаний, однак цей термін не відповідає зоні розповсюдження виду, яка значно ширша, ніж терени [[Австрія|Австрії]].
 
== Опис ==
[[Файл:Artemisia repens sl6.jpg|міні|ліворуч|Листки (збільшено).]]
Напівчагарник заввишки 20—60&nbsp;см із специфічним гіркуватим запахом, відчутним при розтиранні надземних частин рослини. [[Хамефіти|Хамефіт]]. Кореневище тонке, сланке, дерев'янисте. Усі надземні органи цього виду вкриті густим білуватим опушенням, яке утворюють шовковисті волоски. Стебла нечисленні, прямостоячі, у верхній частині розгалужені, густо улиснені, сірі, часто із червонуватим відтінком. Листки завдовжки 1,5—4&nbsp;см, завширшки 1—3&nbsp;мм, пірчасторозсічені на вузькі лінійні загострені частки, прикореневі та нижні стеблові&nbsp;— черешкові, середні та верхні стеблові&nbsp;— сидячі, із вушками при основі. Первинні частки листків, в свою чергу, пальчасто або пірчасто розділені, при цьому вторинні частки мають довжину 2—12&nbsp;мм та ширину 0,5—1&nbsp;мм.
[[Файл:Полынок KR 01.JPG|міні|Верхня частина пагонів під час цвітіння.]]
[[Файл:Artemisia repens sl7.jpg|міні|Окремі суцвіття-кошики у збільшеному вигляді.]]
Напівчагарник заввишки 20—60&nbsp;см<ref name="ФС">Флора Сибири. Т. 13. Asteraceae (Compositae)&nbsp;— И.&nbsp;М.&nbsp;Красноборова.&nbsp;— 1997, С.117. {{ref-ru}}</ref> із специфічним гіркуватим запахом, відчутним при розтиранні надземних частин рослини. [[Хамефіти|Хамефіт]]. Кореневище тонке, сланке, дерев'янисте. Усі надземні органи цього виду вкриті густим білуватим опушенням, яке утворюють тонкі шовковисті волоски. Стебла поодинокі або нечисленні, прямостоячі, у верхній частині розгалужені, густо улиснені, сірі, часто із червонуватим відтінком. Листки завдовжки 1,5—4&nbsp;см, завширшки 1—3&nbsp;мм<ref name="ФС"></ref>, пірчасторозсічені на вузькі лінійні загострені частки, прикореневі та нижні стеблові&nbsp;— черешковікороткочерешкові, середні та верхні стеблові&nbsp;— сидячі, із вушкамичастками при основі черешка. Первинні частки листків, в свою чергу, пальчасто або пірчасто розділені, нечисленні (1—2 пари), при цьому вторинні частки мають довжину 2—12&nbsp;мм та ширину 0,5—1&nbsp;мм. Листки цілокраї, опушені білими шовковистими притиснутими волосками з обох боків. Нижні приквіткові листки тридільні, верхні&nbsp;— цільні, лінійні, не виходять за межі волоті.
 
Суцвіття складне і являє собою численні дрібні [[Кошик (ботаніка)|кошики]], зібрані у широку або вузьку конічну [[волоть]]. Бічні відгалуження суцвіття спрямовані косо вгору, притиснуті або трохи відхилені від основної вісі. Кошики завширшки близько 2&nbsp;мм, широкояйцеподібні чи яйцеподібні, пониклі або відхилені, розташовані на довгих гілочках. [[Обгортка (ботаніка)|Обгортка]] кошика дворядна: листочки зовнішнього ряду майже лінійні або лінійно-ланцетні, товстуваті, опушені сіруватими волосками, листочки внутрішнього ряду овальні, по краю плівчасті. [[Квітколоже]] голе або з поодинокими волосками, у різновиду ''Artemisia austriaca'' var. Усі''neglecta'' квітки<small>Krasch.</small> уопушене. кошикуКвітки трубчасті[[Актиноморфна квітка|актиноморфні]], однакп'ятичленні. крайніБічні квітки у кошику нечисленні (3—7 штук), жіночі, аниткоподібно-трубчасті, серединні&nbsp;— численніші (до 15 штук), двостатеві, трубчасті. Колір [[Оцвітина|оцвітини]] жовтий або червонуватийчервонувато-жовтий.
 
Плоди&nbsp;— [[Сім'янка|сім'янки]] завдовжки 1—1,2&nbsp;мм, завширшки 0,6—0,7&nbsp;мм. Насінини оберненояйцеподібної форми, на верхівці мають вінчик з білою серединою. Їхня поверхня борозенчаста, блискуча, темно-коричнева із білими рубцями.
 
=== Мікроморфологія ===
[[Каріотип|Число хромосом]] 2n = 16, для популяцій поза межами Сибіру наводять 2n = 18.
[[Пилкові зерна]] триборозенчасто-орові, широкоеліптичні із відтягнутими кінцями, рідше сферичні. Обриси в полярному положенні трилопатеві із чітко вираженими лопатями, в екваторіальному&nbsp;— еліптичні. Борозни не надто широкі, довгі. [[Ора (ботаніка)|Ори]] зазвичай округлі, завширшки близько 2—3 мкм. Контур пилкових зерен практично рівний. Скульптура поверхні дрібношипчасто-бугорчаста: численні дрібні шипи розсіяні по всій поверхні, а між ними розташовані дрібні бугорки. Мембрана борозн та ор гладенька. [[Екзина]] двошарова, завтовшки 2—2,6 мкм<ref>Атлас пыльцевых зерен Астровых (Asteraceae) / Н.&nbsp;Р.&nbsp;Мейер-Меликян и др.&nbsp;— М.: Товарищество научных изданий КМК, 2004.&nbsp;— С. 21.{{ref-ru}}</ref>.
 
[[Каріотип|Число хромосом]] 2n = 16, для [[Популяція|популяцій]] поза межами Сибіру наводять 2n = 18<ref name="ФС"></ref>, 32, 36<ref name ="Флора Китаю">{{cite web|url=http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=200023174|назва=''Artemisia austriaca''|дата-доступу= 22 лютого 2018|веб-сайт=Флора Китаю|мовою={{ref-en}}}}</ref>.
 
=== Хімічний склад ===
Хімічний склад полину австрійського досліджений недостатньо. Відомо, що його трава містить [[алкалоїди]], [[каротин]], [[ефірні олії]], специфічний гіркий [[Глікозиди|глікозид]] абсинтін, [[органічні кислоти]] та їхні солі, [[Смоли і бальзами|смолу]], [[вітамін C]].
 
== Поширення ==
[[Ареал]] полину австрійського, попри його видову назву, вельми широкий. Ця рослина зростає у центрі, на сході та південному заході Європи (Західне [[Середземномор'я]]), де є звичайним компонентом флори. В Європі, завдяки м'якшому клімату цього регіону, полин австрійський підіймається до доволі високих широт. Крім того, полинець зростаєтрапляється в Малій Азії, на Кавказі, уна всій території Казахстану. У Центральній Азії цей вид можна віднайти на півночі [[Іран]]у, Казахстані.у Однак[[Таджикистан]]і, в[[Киргизстан]]і. В азійській частині ареалу, де клімат суворіший, північна межа ареалу пролягає на нижчих широтах. Так, у Сибіру вінполинець відомий лише у південно-західній частині. Крайня східна межа розповсюдження сягає північного заходу Китаю (гори [[Тянь-Шань]]) і [[Монголія|Монголії]]<ref name ="Флора Китаю"></ref>.
 
В Україні зона розповсюдження цього виду охоплює схід [[Волинь|Волині]], [[Розточчя]], [[Поділля]], [[Північне Причорномор'я]]&nbsp;— від [[Дністер|Дністра]] на заході до лівобережного [[Наддніпрянська Україна|Придніпров'я]] на сході. Крім того, на сході України полин австрійський можна віднайти на [[Донецький кряж|Донецькому кряжі]], у степах уздовж [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. Крайня південна точка української частини ареалу включає [[Крим]]<ref>Особенности распространения видов рода Artemisia L. флоры Украины / А.&nbsp;В.&nbsp;Бойко // ''Промышленная ботаника''.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 13.&nbsp;— С. 73-79. {{ref-ru}}</ref>.
 
== Екологія ==
[[Файл:Artemisia austriaca sl17.jpg|міні|Типове оселище полину австрійського&nbsp;— на сухому ґрунті у співтоваристві зі злаками.]]
Рослина морозостійка, світлолюбна, посухостійка, але може зростати і на ділянках із помірним зволоженням, тобто поводить себе як ксерофіт і мезофіт одночасно. Зростає на остепнених луках, у лучних степах, на покинутих полях і пасовищах, у розріджених лісах: світлих хвойних, мішаних, березових.
Рослина морозо- та жаростійка, світлолюбна, посухостійка, але може зростати і на ділянках із помірним зволоженням, тобто поводить себе як [[Ксерофіти|ксерофіт]] і [[Мезофіти|мезофіт]] одночасно. Мешкає на остепнених і солонцюватих луках, у лучних степах, на галявинах, у розріджених лісах (мішаних, березових, зрідка світлих хвойних), в деяких місцевостях може траплятися на узбіччях доріг і на надрічкових терасах, у степовій зоні оселяється на покинутих полях і пасовищах. Віддає перевагу легким&nbsp;— піщаним і супіщаним&nbsp;— ґрунтам, багатим на поживні речовини.
 
Розмножується насінням. Квітне у різних частинах ареалу з липня по жовтень, причому в західних регіонах цвітіння відбувається раніше (у липні&nbsp;— серпні), а у східних, як правило, дещо пізніше (у серпні&nbsp;— жовтні).
 
== Використання ==
В азійській частині ареалу, де цей вид може утворювати досить щільні популяції, він має обмежене значення у відгодівлі худоби. Трава цього виду являє собою досить поживний корм, вона придатна для [[силос]]ування.
 
Проте, полин австрійський більш відомий як лікарська рослина. Офіційна медицина його не використовує, а в [[Народна медицина|народній]] застосовують усю надземну частину («траву»), зібрану під час цвітіння, як правило, у липні&nbsp;— серпні. Найчастіше з неї виготовляють водний [[настій]] або [[відвар]], який вживають всередину при хворобах печінки і селезінки, [[Подагра|подагрі]], [[Малярія|малярії]], порушеннях секреторної діяльності шлунка і кишечника. Завдяки гірким речовинам такі ліки збуджують апетит, посилюють діяльність органів травлення, до того ж, мають протиблювотну та м'яку жовчогінну й сечогінну дію. Подібно до інших видів полину ([[Полин гіркий|гіркого]], [[Полин цитварний|цитварного]]) для цієї рослини зазначають здатність виганяти [[Гельмінти|глистів]]. Крім того, трава полину австрійського має жарознижуючу, потогінну, протисудомну дію, вирізняється слабкими заспокійливими властивостями. З менш знаних способів застосування цієї сировини є [[компрес]]и. Для них використовують свіжі листки, які прикладають до литок і підошв при [[набряк]]ах, а розтерті із [[Яєчний білок|яєчним білком]]&nbsp;— до [[Гематома|синяків]] та [[Забій (медицина)|забоїв]]. Верхні частини стебел із суцвіттями прикладають до лоба і скронь при [[Безсоння|безсонні]] та [[Головний біль|головному болю]]. Лабораторні дослідження на тваринах показали, що спиртові препарати полину австрійського здатні зменшити негативні прояви відміни [[Морфін|морфіну]], тобто ця рослина в перспективі може бути застосована для лікування наркотично залежних людей<ref>[http://journals.tbzmed.ac.ir/PHARM/Manuscript/PHARM-20-1.pdf Evaluation of the Effects of ''Artemisia austriaca'' on Morphine Withdrawal Syndrome in Rats] / M.&nbsp;Charkhpour, A.&nbsp;Delazar, H.&nbsp;Mohammadi, T.&nbsp;Gholikhani, A.&nbsp;Parvizpur // ''Pharmaceutical sciences''&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;20 (1).&nbsp;— С. 1—5. {{ref-en}}</ref>. Водночас, слід зауважити, що ліки, виготовлені з полинцю, протипоказані вагітним жінкам.
 
Завдяки наявності у траві значної кількості ефірної олії (саме вона обумовлює специфічний запах цієї рослини), полинець інколи заготовляють для потреб парфюмерної промисловості<ref name ="Флора Китаю"></ref>.
 
== Таксономія ==
За даними сайту [[The Plant List]] для цього виду існують такі наукові синоніми:
{{23|
* ''Absinthium candidum'' <small>M.Bieb. ex DC.</small>
* ''Absinthium frigidum'' <small>(Willd.) Besser</small>
Рядок 55 ⟶ 80:
* ''Absinthium frigidum'' var. ''gmelinianum'' <small>Besser</small>
* ''Absinthium frigidum'' var. ''stevenianum'' <small>Besser</small>
* ''Absinthium frigidum'' var. ''willdenowianum'' <small>Besser</small>
* ''Absinthium trifidum'' <small>Schrank</small>
* ''Artemisia aprica'' <small>DC.</small>
* ''Artemisia austriaca'' var. ''austriaca''
* ''Artemisia biebersteinii'' <small>Voss</small>
* ''Artemisia chrysantha'' <small>Fisch. ex DC.</small>
* ''Artemisia frigida'' <small>Eichw.</small>
* ''Artemisia involucrata'' <small>Turcz. ex Ledeb.</small>
|
* ''Artemisia jeniscensis'' <small>Willd. ex Spreng.</small>
* ''Artemisia jenisea'' <small>Willd. ex Ledeb.</small>
Рядок 84 ⟶ 110:
[[Категорія:Флора Китаю]]
[[Категорія:Флора Кавказу]]
[[Категорія:Флора Середземномор'я]]
[[Категорія:ЕнтомофілиФлора Монголії]]
[[Категорія:Кормові культури]]
[[Категорія:Лікарські рослини]]
[[Категорія:Дикорослі корисні рослини України]]
[[Категорія:Ефіроолійні рослини]]
[[Категорія:Рослини, описані 1773]]
[[Категорія:Ентомофіли]]