Український кристалічний щит: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18:
Всі ці породи в межах Українського щита залягають вище сучасного базису ерозії і виходять на денну поверхню в вигляді численних природних відслонень в долинах рік і в значно менших кількостях на водорозділах. Кристалічні утворення покриті різними, переважно малопотужними, осадовими породами більш молодого віку.
Український кристалічний щит простягається з північного заходу на південний схід, приблизно на 1 000 км від ріки [[Горинь (річка)|Горині]] до [[Азовське море|Азовського моря]]. Найбільша ширина 250 км, площа в контурах виходу [[докембрій]]ських утворень становить 136 500 км², при загальній площі (з врахуванням схилів) 256 600 км². [[Кристалічні породи]] у межах українського кристалічного масиву виступають вище [[Базис ерозії|базису ерозії]], часом як мальовничі скелі та [[Річковий поріг|пороги]] (так званий гранітовий краєвид). Поверхня українського кристалічного масиву дещо хвиляста, ускладнена тектонічними рухами та процесами [[денудація|денудації]]. Складчастий фундамент розчленовано меридіональними глибинними розломами на ряд блоків, що виділяються в рельєфі: Волинсько-Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Придніпровський (так звана Запорізька гряда) і Приазовський. Найбільша [[абсолютна висота]] 347 м (у верхів'ях Бугу).Геологічні первинні породи, аналогічні У.к.щ, зустрічаються у світі лише у двох місцях:це майже увесь Скандинавський півострів і шматок у Красноярському краї.
Український кристалічний масив майже цілком складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією і вибірковим [[анатексис]]ом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень, існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм. Але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними і регіональними розломами на великі блоки неоднакової величини, зміщені один відносно одного по вертикалі на різні глибини. Найпоширеніші архейські породи (переважно [[ґнейс]]и, [[амфіболіт]]и, [[Кристалічний сланець|кристалічні сланці]], [[мігматит]]и, [[метабазит]]и), на які припадає понад 50% території кристалічного щита з виходами докембрійських формацій. Ступінь метаморфізації їх вищий, ніж інших докембрійських порід масиву. Осадові і первинні магматичні формації утворилися в умовах архейської рухомої зони. Найпізнішими породами архейського віку є деякі з дайкових порід, які розглядаються як утворення епіархейської платформи. Вік [[архей|архею]] 2 500 — 3 800 млн p. Ранньопротерозойські формації (вік 1 600 — 2 500 млн pp.) на загал слабше метаморфізовані, ніж архейські.
| |||