Протисти: відмінності між версіями

'''Проти́сти''' (дав. гр. πρώτιστος), (Protista)&nbsp;— [[парафілія|парафілетична]] група різноманітних [[еукаріоти|еукаріотичних]]чних організмів, що не входять до складу тварин, рослин, грибів і хроміст. Назва введена Ернстом Геккелем в 1866 році, проте в сучасному розумінні його вперше використав в 1969 році Роберт Уїттекер, автор «системи п'яти царств». Традиційно протистів поділяють на найпростіших (Protozoa), водоростей (Algae) і грибоподібних організмів; всі ці групи мають поліфілетічнуполіфілетичну природу і не використовуються як таксони. Як і багато інших груп, що виділені за «залишковим принципом», найпростіші не відокремлюються з яких-небудь позитивних характеристик<ref name=Simonite2005>{{cite journal |author=Simonite T |title=Protists push animals aside in rule revamp |journal=Nature |volume=438 |issue=7064 |pages=8–9 |year=2005 |month=November |pmid=16267517 |doi=10.1038/438008b |url=}}</ref>.

[[Protozoa|Найпростіших]] інколи класифікували як тип чи підцарство царства [[Тварини]]. Це зазвичай одноклітинні рухомі організми, які живляться за допомогою [[фагоцитоз]]у, проте є численні винятки. Їх розмір 0,01-0,5 &nbsp;мм, тому найчастіше їх видно тільки під [[оптичний мікроскоп|мікроскопом]]. Вони всюдисущі у водних середовищах і ґрунті, іноді витримують сухі періоди у вигляді [[спора|спор]] і включають декілька важливих [[паразит]]ів. За методом пересування Protozoa розподіляють:

| [[Джгутикові]] ||з довгим [[джгутик|джгутиком]]ом ||напр. ''[[Euglena]]''

| [[Зелені водорості]] (Chlorophyta) || Мають відношення до вищих рослин || напр. [[Ульва]] (''Ulva'') (Інша назва -&nbsp;— морський салат)

В еволюційному плані протисти є групою еукаріот, перехідною від прокаріотів до еукаріотів з багатоклітинною організацією. Царства еукаріот, Тварини, Гриби та Рослини, добре розмежовуються між собою, але чіткої межі з протистами не мають. Серед протистовпротистів відбувалося виникнення клітинних систем, які згодом були використані грибами, рослинами і тваринами{{sfn|Алимов|2000|с=124}}.

Передбачається, що всі сучасні еукаріоти мали єдиного предка, який отримав мітохондрії в результаті симбіозу з аеробною протеобактерією{{sfn|Алимов|2000|с=133}}. Гіпотеза про те, що ця подія призвела до вимирання всіх первинно амітохондріальних предків, отримувала назву «великого мітохондріального вибуху». Саркодові і [[джгутикові]] -&nbsp;— найдавніші протисти. Вони походять від стародавніх джгутикових близько 1,5 &nbsp;млрд років тому. Інфузорії -&nbsp;— більш високоорганізовані тварини -&nbsp;— з'явилися пізніше. Існування джгутикових, що мають хлоропласти, свідчить про спорідненість і спільність походження найпростіших і одноклітинних водоростей від найдавніших джгутикових.

Найпростіші поширені повсюдно і входять до складу всіх екосистем, але активні тільки у водному середовищі. Велика частина протистів -&nbsp;— вільноживучі організми, але зустрічаються [[Симбіоз|симбіонти]] і [[Паразитизм|паразити]] тварин і рослин {{sfn | Алімов | 2000 | з = 171-172}}.

Роль протистів в житті природи і людини дуже значна. У водоймах вони харчуються бактеріями і гниють органічними залишками, очищаючи воду (санітарна роль), а також самі є їжею для багатьох тварин, відіграють велику роль у грунтовихґрунтових процесах. Мешканці товщі води океанів -&nbsp;— форамініфери (з вапняними раковинами), [[радіолярії]] (з кремнієвим скелетом), коколіти (з джгутикових, що мають вапняний панцир) -&nbsp;— відмираючи, утворюють на дні потужні відкладення вапняних і кремнієвих порід, що входять до складу земної кори. Крейда, наприклад, складається на 90-9890—98&nbsp;% з панцирів коколітофорид. Викопні Найпростіші використовуються в стратиграфії осадових порід при визначенні віку відкладень, що особливо важливо при пошуку корисних копалин. Наявність серед одноклітинних протистів колоніальних форм зі спеціалізованими функціями клітин дозволяє припустити походження багатоклітинних організмів від одноклітинних.

* [[Гриби]]

* [[Водорості]]

* [[Найпростіші]]

* [[Продуценти (організми)]]

* [[Міксоміцети]]