Відмінності між версіями «Дарій I Великий»

6210 байтів вилучено ,  3 роки тому
нема опису редагування
м (Відкинуто редагування 94.100.220.169 (обговорення) до зробленого Viktor Legend)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Нова сатрапія, що отримала назву Індія (Хінду), охоплювала долину в середній та нижній течії Інду. Вона була найдальшою східною провінцією Ахеменідськой держави за словами Геродота. Проте тепер географічний горизонт земель підданих Ахеменідській державі значно розширився. Страбон з посиланням на Ератосфена пише, що до часу походу Александра Македонського до Індії річка Інд служила межею між Індією і державою яка належала персам. Ймовірно, на той час частина території Індії була втрачена Ахеменідами.
 
Близько [[516 до н. е.|516]] року Дарій зібрав великий флот з кораблів грецьких міст Малої Азії і попрямував до берегів Чорного моря. Місцевчно переправилося у Фракію. А з Фракії, яка стала легкою здобиччю персів, Дарій повернувся до Ірану, залишивши свого полководця Мегабіза завершити підкорення областей Геллеспонта і Фракії.
Близько [[516 до н. е.|516]] року Дарій зібрав великий флот з кораблів грецьких міст Малої Азії і попрямував до берегів Чорного моря. Місцеві племена і грецьке населення підкорялися персам, не чинить ніякого опору. Майстерний грецький інженер Мандрокл спорудив міст із суден в найвужчому місці Геллеспонта (Боспор), внаслідок чого вперше Європа і Азія були сполучені один з одним. На березі Боспора були поставлені дві мармурові пам'ятні стели з написами грецькою мовою і, за Геродотом, ''«письменами Ассирії»'', т. н., мабуть, древньоперською, еламскою і аккадскою мовами. Геродот пише, що біля моста було зібрано близько 700 000 піших і кінних вершників (що є завідомо фантастичним числом) і 600 кораблів. Перська армія пройшла мостом на південний берег Фракії і, не зустрівши гамір опору, прибула до пониззя Істра (Дунай).
 
Тепер Дарій вирішив зробити [[Скіфо-перська війна|похід проти причорноморських скіфів]], прагнучи запобігти розширенню їхнього впливу в бік Фракії. Ще до цього сатрап Каппадокії Аріарамна з невеликим флотом перетнув Чорне море і захопив полонених, щоб отримати у них необхідні відомості для майбутнього походу. Через Дунай був споруджений понтонний міст з суден, і, перейшовши його, армія Дарія почала просуватися скіфськими степами. Для охорони моста був залишений грецький загін, що супроводжував до цього Дарія на чолі із 11 тиранами причорноморських міст. Ці греки за розпорядженням Дарія повинні були охороняти міст протягом 60 днів і, якщо на той час перська армія не повернеться, зруйнувати міст і відправитися додому. Дарій сказав: ''«Щодня розв'язуйте по вузлу. Якщо я не повернуся через 60 днів, означає, що я досяг гір Кавказу і повертаюся додому іншим шляхом. Тоді ви можете зруйнувати міст та повертайтесь до своєї вітчизни»''. Зокрема А. Ф. Гуцал трактує, що «сторожий ремінь» із шістдесятьма вузликами використовувався персами як календар. Такий спосіб лічби часу використовувався народами Азії та Африки.
 
Точна дата скіфського походу невідома, але його можна більш-менш упевнено віднести до часу між [[516 до н. е.|516]] і [[512 до н. е.|512]] роками. Основним джерелом про цей похід є четверта книга праці Геродота.
 
Скіфи не зважилися вступити у вирішальну битву з величезним військом супротивника і удалися до своєї улюбленої тактики випаленої землі. Вони почали відступати, уганяючи за собою худобу, знищуючи траву і засипаючи джерела. При цьому скіфська кіннота постійно нападала на окремі загони перської піхоти і знищувала їх.
 
Не маючи достатніх запасів продовольства або можливості вступити у відкритий бій з скіфами, Дарій вирішив відступити. Кинувши хворих воїнів і частину обозу і залишивши свій стан із засвіченими вогнями, щоб приховати від скіфів раптовий відступ, перси вночі, приховано рушили в зворотний шлях. Наступного дня скіфи пустилися навздогін за персами, але, розійшлись з ними, прибувши до моста через Дунай. Знайшовши міст цілим, вони знову звернулися до іонійців з вимогою зруйнувати його. Вожді іонійців зібралися на раду. Деякі учасники ради схилялися до того, щоб послідувати заклику скіфів і тим самим звільнити Іонію від поневолення. Але тиран Мілета Гистієй виступив проти такої думки, нагадавши, що всі присутні на раді тирани правлять своїми містами завдяки милості Дарія і у разі загибелі останнього втратять владу, оскільки народ не терпітиме їх. Щоб заспокоїти скіфів, Гистієй сказав їм, що з вдячністю виконає їхнє прохання, і для вигляду іонійці почали руйнувати міст з боку скіфів, які побачивши це пішли. Через деякий час перське військо підійшло до переправи і благополучно переправилося у Фракію. А з Фракії, яка стала легкою здобиччю персів, Дарій повернувся до Ірану, залишивши свого полководця Мегабіза завершити підкорення областей Геллеспонта і Фракії.
 
Хоча скіфський похід Дарія закінчився безрезультатно, Дарій проник в глиб скіфської території услід за відступаючим супротивником. Це дало підставу Дарію включити причорноморських скіфів в список підвладних йому народів під назвою «заморські саки».
Анонімний користувач