Векторне числення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Inna Z (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Inna Z (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
Багато результатів векторного числення можуть бути представлені як часткові випадки [[диференціальна геометрія|диференціальної геометрії]]. Векторне числення відіграє важливу роль у [[Диференціальна геометрія|диференційній геометрії]] і при вивченні [[Диференціальне рівняння з частинними похідними|диференційних рівнянь з частинними похідними]]. Воно широко використовується у [[фізика|фізиці]] і [[Інженерія|інженерії]], особливо при описанні [[Електромагнітне поле|електромагнітних полів]], [[Гравітаційне поле|гравітаційних полів]] і законів [[Гідроаеродинаміка|гідродинаміки]].
Векторне числення розвинулося із області аналізу [[Кватерніони|кватерніонів]], над яким працювали [[Джозая Віллард Гіббз|Дж. Віллард Гіббз]] і [[Олівер Хевісайд]] наприкінці 19-го століття, і більша частина нотацій і термінології була встановлена Гіббзом і {{нп|Едвін Бідвелл Вілсон|Едвіном Бідвеллом Вілсоном|en|Edwin Bidwell Wilson}} у опублікованій ними книзі в 1901, ''{{нп|Векторний аналіз (книга)|Векторний аналіз|en|Vector Analysis}}''. У традиційній формі із застосуванням [[Векторний добуток|векторного добутку]], векторне числення не можна узагальнити до більших вимірів, в той час як альтернативний підхід {{нп|Геометрична алгебра|геометричної алгебри|en|geometric algebra}}, що використовує [[Зовнішня алгебра|зовнішній добуток]] може бути узагальненим.
== Базові поняття ==
| |||