Відмінності між версіями «Боднарський Богдан Степанович»

категоризація
(категоризація)
[[ЗображенняФайл:Боднарський.jpg|міні|праворуч|250пкс|]]
'''Богда́н Степа́нович Бодна́рський''' ([[23 червня]] [[1874]], [[Радивилів|Радзивилів]] на Волині - [[24 листопада]] [[1968]], [[Москва]]) - книгознавець, [[бібліограф]].
 
'''Богда́н Степа́нович Бодна́рський''' (*[[23 червня]] [[1874]], [[Радивилів|Радзивилів]] — на Волині - [[24 листопада]] [[1968]], [[Москва]]) - — книгознавець, [[бібліограф]].
Через фінансові проблеми сім’ї за систематичну освіту зміг узятися з деяким запізненням. Лише в 1901 р., уже маючи 27 літ, закінчив юридичний факультет Московського університету, згодом навчався в [[Археолог]]ічному інституті, який закінчив у 1910 p.
 
Але так склалося життя, що найбільш повно його здібності розкрилися не в юриспруденції і не в археології, а в [[книгознавство|книгознавчій справі]], [[педагогіка|педагогіці]]. Причому працьовитість, енергія, аналітичний розум дуже швидко допомогли радивилівцеві завоювати книгознавчу Москву. Боднарський став першим директором Російської центральної книжкової палати (в 1920 p.), директором Російського бібліографічного інституту (в 1921 р.).
 
Через фінансові проблеми сім’їсім'ї за систематичну освіту зміг узятися з деяким запізненням. Лише в 1901  р., уже маючи 27 літ, закінчив юридичний факультет Московського університету, згодом навчався в [[Археолог]]ічному інституті, який закінчив у 1910 p.
Він був пропагандистом [[міжнародна класифікація знань|міжнародної класифікації знань]], яку вивчив, перебуваючи в Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі, – під керівництвом засновника цього інституту Поля Отлє. Виступаючи з численними доповідями в різних товариствах, Богдан Степанович ще на початку 20 століття зумів переконати колег — учених і просто бібліотекарів — у перспективності [[УДК|десятинної класифікації знань]]. А ще переклав із французької «Скорочені таблиці десятинної класифікації Міжнародного бібліотечного інституту» і взявся видати складені ним методичні посібники для різних бібліотек. Основна праця Богдана Боднарського – «Бібліографія російської бібліографії», яка увібрала в себе огляд літератури за 1913 – 1925 роки. З 1921 р. він був [[професор]]ом, у 1943 р., захистивши дисертацію, став доктором педагогічних наук. У 1945 р. удостоївся звання заслуженого діяча науки РРФСР. Педагогічні здібності нашого земляка проявилися в той період, коли він читав лекції з [[бібліографія|бібліографії]] на курсах у Московському університеті ім. Шанявського, коли виступав у вузах [[Ленінград]]а. Важлива сторінка біографії Боднарського – редагування в 1913 –1929 роках журналу «Библиографические известия», що видавався Бібліографічним товариством при тодішньому Імператорському Московському університеті. А членом цього товариства він став ще з 1909 р., із наступного року був його секретарем, а в 1920 - 1939 роках головував тут.
 
Але так склалося життя, що найбільш повно його здібності розкрилися не в юриспруденції і не в археології, а в [[книгознавство|книгознавчій справі]], [[педагогіка|педагогіці]]. Причому працьовитість, енергія, аналітичний розум дуже швидко допомогли радивилівцеві завоювати книгознавчу Москву. Боднарський став першим директором Російської центральної книжкової палати (в 1920 p.), директором Російського бібліографічного інституту (в 1921  р.).
У 1915 р. Бібліографічне товариство зважило за необхідне випустити нарис '''«Богдан Степанович Боднарский»''' С.Лісовського (увійшов до книжки біобібліографічних матеріалів, зібраних у 1913-14 роках Е.Вольтером). Тут було вміщено й портрет. У 1910 р. вийшла праця Боднарського '''«Библиография произведений Л.Н.Толстого».'''
 
Він був пропагандистом [[міжнародна класифікація знань|міжнародної класифікації знань]], яку вивчив, перебуваючи в Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі, — під керівництвом засновника цього інституту Поля Отлє. Виступаючи з численними доповідями в різних товариствах, Богдан Степанович ще на початку 20 століття зумів переконати колег  — учених і просто бібліотекарів  — у перспективності [[УДК|десятинної класифікації знань]]. А ще переклав із французької «Скорочені таблиці десятинної класифікації Міжнародного бібліотечного інституту» і взявся видати складені ним методичні посібники для різних бібліотек. Основна праця Богдана Боднарського — «Бібліографія російської бібліографії», яка увібрала в себе огляд літератури за 1913 — 1925 роки. З 1921  р. він був [[професор]]ом, у 1943  р., захистивши дисертацію, став доктором педагогічних наук. У 1945  р. удостоївся звання заслуженого діяча науки РРФСР. Педагогічні здібності нашого земляка проявилися в той період, коли він читав лекції з [[бібліографія|бібліографії]] на курсах у Московському університеті ім. Шанявського, коли виступав у вузах [[Ленінград]]а. Важлива сторінка біографії Боднарського — редагування в 1913 –1929−1929 роках журналу «Библиографические известия», що видавався Бібліографічним товариством при тодішньому Імператорському Московському університеті. А членом цього товариства він став ще з 1909  р., із наступного року був його секретарем, а в 1920 - — 1939 роках головував тут.
Помер Б. Боднарський на 94 році життя. Похований у Москві. Статті про уродженця Радивилова увійшли до [[«Всемирного биографического знциклопедического словаря»]], випущеного в Москві 1998 року (с. 92), до книги [["Радивилів"]] (Рівне, 2004).
 
У 1915  р. Бібліографічне товариство зважило за необхідне випустити нарис '''«Богдан Степанович Боднарский»''' С.Лісовського (увійшов до книжки біобібліографічних матеріалів, зібраних у 1913-14 роках Е.Вольтером). Тут було вміщено й портрет. У 1910  р. вийшла праця Боднарського '''«Библиография произведений Л. Н. Толстого».'''
 
Помер Б. Боднарський на 94 році життя. Похований у Москві. Статті про уродженця Радивилова увійшли до [[«Всемирного биографического знциклопедического словаря»]], випущеного в Москві 1998 року (с. 92), до книги [["Радивилів"]] (Рівне, 2004).
 
{{bio-stub}}
{{стиль}}
 
[[Категорія:Персоналії Бо]]
[[Категорія:Українські бібліографи]]
[[Категорія:Українські книгознавці]]
[[Категорія:заслужені діячі науки Росії]]
[[Категорія:Уродженці Радивилова]]
[[Категорія:Померли у Москві]]
[[Категорія:Народились 23 червня]]
[[Категорія:Народились 1874]]
[[Категорія:Померли 24 листопада]]
[[Категорія:Померли 1968]]
128 233

редагування