Похід Владислава на Москву: відмінності між версіями

У другій половині червня 6 полків 20-тисячного козацького війська під проводом Сагайдачного вирушили до Москви. З собою запорожці взяли 17 гармат невеликого калібру, решту артилерії, аби не уповільнювати рух, залишили у [[Київ|Києві]]. Після переправи через [[Дніпро]], військо Сагайдачного вийшло на [[Муравський шлях]], що вів від Криму лівобережжямєбережжям Дніпра у напрямку [[Тула|Тули]]{{sfn|Сас П.М.|2010|с=329}}.

[[7 липня]] козаки підійшли під одне з найбільш укріплених міст на півдні [[Московія|Московщини]] — [[Лівни]]. В результаті несподіваної атаки запорожці взяли місто. Після оволодіннямоволодіння містом запорожці розмістились у його посаді, а 10 липня продовжили шлях{{sfn|Сас П.М.|2010|с=331}}. [[16 липня]] запорожцівони підійшли під [[Єлець]] — добре укріплену прикордонну фортецю, щорозташовану розташовуваласьза накілька відстанідесятків декількохкілометрів десятківна кілометрівпівнічний всхід північно-східномувід напрямкуЛівен.

КозацькіКозаки війська хитристюхитрістю виманили з міста російські полки, а протягом наступної ночі козаки штурмували фортецю ізз залишками російського війська,. і післяПісля трьох атак вони увірвались за мури та захопили фортецю. Після цього вийшли єлецькіЄлецькі священики і попросили запорожців не руйнувати місто, обіцяючи натомість вони віддадутьвидати царського посланника С. Хрущова разом із «казною» — 3000030 тисяч рублів царської казни, що призначаласьпризначених якдля посулапідкупу кримськомукримського хановіхана. Козаки прийняли капітуляцію і відправили невеликий загін для проведення арештів та реквізиції{{sfn|Сас П.М.|2010|с=333}}.

ОбВоз'єднавши власні сили й визначивши через посланців місце зустрічі українського та польського військ у [[Тушино|Тушині]], український гетьман продовжив похід. Загін на чолі з полковником Милосним, у складі 1000 вершників, було направлено до добре укріпленої фортеці — Михайлова. Однак під Михайловим козаки зазнали першої невдачі. Запорожці мали ввночі ніч з 21 напроти 22 серпня захопити місто, проте через погану погоду дісталися міста лише 22 серпня. За цей час до міста підійшло підкріплення, і план раптової атаки зірвався. Сагайдачний з головним військом прибув під фортецю 26 серпня і був змушений перейти до звичної облоги. Після двох спроб захопити місто штурмом 7 вересня Сагайдачний вимушений був полишити облогу, аби встигнути на з'єднання із королевичем [[Владислав IV Ваза|Владиславом]] біля Москви{{sfn|Сас П.М.|2010|с=341-343}}.

Після невдалої облоги Михайлова Петро Сагайдачний направив близько 2000 козаків під проводом [[Борисполець Федір|Федора Бориспільця]] на близькі підступи Москви з півдня — у [[Мещерська низовина|Мещерські краї]]. Одним із завдань цього маневру було відвернути увагу противника від запланованого форсування [[Ока (притока Волги)|Оки]] на північ від Михайлова основним козацьким військом. Загони Федора Бориспільця захопили міста [[Касимов]], [[Казар]], [[Тутаєв|Романов]]{{sfn|Сас П.М.|2010|с=344-345}}.

На перерізНапереріз козакам цар [[Романов Михайло Федорович|Михайло Романов]] направив 7-тисячне військо під керівництвомпроводом [[Пожарський Дмитро Михайлович|Дмитра Пожарського]] та князя [[Григорій Волконський|Григорія Волконського]]. Це військо мусило завадити переправитисьпереправі запорожцямзапорожців через р. [[Ока (притока Волги)|Оку]] іта зупинити його просування до Москви. Проте під час походу захворів Дмитро Пожарський, і все керівництвопровід царським військом взяв на себе воєвода Г. Волконський. Він намагався перешкодити гетьманові переправитися через Оку поблизу [[Коломна|Коломни]]. Гетьман прийняв рішення йти основними силами під добре укріплену фортецю [[Зарайськ]]. Перші бойові сутички поблизу Зарайська відбулись 11 вересня, коли авангард запорожців розбив загін московських вояків і козаки навіть змогли увірватись до міського острогу. Проте цих сил не вистачило, аби закріпити успіх, і Зарайськ встояв.

12 вересня Петро Сагайдачний отримав листа від королевича Владислава, в котромуякому той вказувавписав, що вирушає з-під [[Можайськ]]а під Москву, і наказував гетьману негайно виступати, аби прибути в район Симонового монастиря {{sfn|Сас П.М.|2010|с=346}}. Наступного дня було скликано козацьку раду, де було прийнятоухвалили рішення розпочати 14 вересня виступ до Москви, не чекаючи повернення Федора Бориспольця. Також козаки вирішили відмовитись від штурму [[Кашира|Кашири]] та зосередитись на підготовці переправи поблизубіля Зарайська. Протягом 15—16 вересня запорожці проводили облогу Зарайська, одночасно концентруючи війська поблизу впадіння р. [[Осетр (річка)|Осетр]] у р. Оку та готуючись до переправи.

15 вересня цар [[Романов Михайло Федорович|Михайло Романов]] наказав Г. Волконському у жодному разі не дати війську Сагайдачного переправитись через р. Оку, а при спробі переправи — відкинути їх. 16 вересня перші 400 піших козаків-піхотинців сіли на човни для переправи. Тим часом, для завади переправі, до місця висадки вирушив Г. Волконський разом із своїм військом. Проте вже до кінця дня близько тисячі запорожців висадились вище та нижче того місця, де стояло військо московського воєводи. Довідавшись про це, Волконський почав поспішно відступати до Коломни. Його військо вразило [[дезертирство]], від нього втекли загони московських козаків тай астраханські татари. Зважаючи на це, Волконський прийняв рішення — разом із військом покинути Коломну, після чого спішно вирушив до села [[Гжель (село, Московська область)|Гжель]] на відстані 65 км від Коломни. Протягом наступних декількох днів, не зустрічаючи опору від деморалізованого московського війська, Сагайдачний із мінімальними втратами здійснив переправупереправився через р. Оку{{sfn|Сас П.М.|2010|с=352-354}}.

Невдовзі після здійснення переправицього козацькі війська стали табором поблизубіля [[Черкізово (станція)|Черкізова]], звідтизвідки 24 вересня Сагайдачний відправляєвідправив своїх послівпосланців — полковників [[Михайло Дорошенко|Михайла Дорошенка]] та [[Богдан Конша|Богдана Коншу]] ізз завданням точно визначити час та місце приходу під Москву. 28 вересня посли прибули удо [[Звенигород (Росія)|ЗвенигородЗвенигороду]] і під час переговорів із польсько-литовським командуванням домовились, що з'єднання військ відбудеться 3 жовтня у селищі [[Тушино]]. Аби убезпечити свої тили, Сагайдачний організовуєорганізував ряд атак на московські війська, щодислокованих розташовувались поблизубіля Коломни, при цьому 3 жовтня полк Ф. Пирського атакував саме місто, і козаки навіть увірвались на територію [[посад]]у.