Великдень: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Feje4ka (обговорення | внесок) м →Українські великодні звичаї: додане повірря про Світлий понеділок |
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 28:
}}
'''Вели́кдень''', '''Воскресіння Христове''', '''[[Паска]] (іноді [[Пасха]])''' (з єврейської традиції) ({{lang-el|πάσχα}}, {{lang-lat|Pascha}},
<references />{{lang-he|פסח}} ''[[песах]]'' — проходження повз), '''Воскресі́ння Христо́ве''' ({{lang-el|Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ}}; {{lang-cu|Великъ дьнь}}, {{lang-pl|Wielkanoc}} ) — найдавніше [[християнство|християнське]] [[Християнські свята|свято]], головне свято [[Християнське богослужіння|богослужебного]] року, що встановлено на честь [[Воскресіння Ісуса Христа]].
Рядок 176:
Особливе значення має [[Великий четвер]] — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час [[Таємна Вечеря|Таємної Вечері]] розділив останню трапезу. Цей день іще називають [[Чистий Четвер]], і всі православні по можливості намагаються [[причастя|причаститися]]. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.
У [[Страсна п'ятниця|Страсну П'ятницю]] з церкви виносять [[плащаниця|плащаницю]] — шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. Традиція ця повстала з метою нагадування про [[Туринська плащаниця|Туринську плащаницю]]. Під час [[богослужіння]] плащаницю обносять навколо церкви тричі, що символізує сходження Христа. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. Ввечері того ж дня відбувається особлива служба
У [[Велика Субота|Велику Суботу]] зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною [[Вечірня|Вечірнею]]. На ній читається 15 пасхальних {{не перекладено|Паремія (літургіка)|паремій|ru|Паремия (литургика)}} з особливими святковими приспівами (
У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться [[Паска|паски]], [[Яйце (міфологія)|яйця]] та інші страви. Таким чином [[Християнська церква|церква]] благословляє віруючих після тривалого [[піст|посту]] знову вживати «скоромне», себто їсти не пісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ [[Вечеря|вечері]] Господньої (див. «[[Сіонська світлиця]]», «[[Тайна вечеря]]»).
== Українські великодні звичаї ==
[[
[[Файл:Микола Пимоненко. Великодня утреня.jpg|thumb|right|250px|[[Микола Пимоненко]] ''«Великодня утреня»'' (1904)]]
[[Файл:Паска і крашанки.2015.JPG|міні|250пкс|Сучасні домашні паски і [[крашанки]]. [[Кіровоградщина]], 2015 р. ]]
Рядок 206:
[[Великодній понеділок]] зветься [[Обливаний понеділок|Обливаним]]. За традицією хлопці обливають дівчат [[вода|водою]]. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий [[врожай]]. Цей [[вогонь]] вважається святим і мусить сам згаснути.
Також цей день називають Світлий Понеділок. За древнім
Великодні свята закінчуються поминанням мертвих — молитвою і [[Тризна|тризною]] «на гробках». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з'їдених яєць, кості зі освяченого м'яса, освячену сіль тощо. Виливають і чарку горілки: «Їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.
Рядок 248:
* Великоднє священнодійство // [[Україна молода]]. — 2010. — 31 берез. — С. 14.
* ''[[Бурій Валерій Михайлович|Бурій В. М.]]'' Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — С. 31–32.
* Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту/ Видання Київської патріархії УПЦ КП
== Посилання ==
| |||