Полтава (поема): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 44:
== Сюжет ==
Поема складається з трьох пісень. Назва поеми натякає що сюжет твору розкортатиметься в місті [[Полтава]], хоча всупереч назві поеми, батальні сцени під Полтавою посідають незначне місце і з'являються лише в останній, третій пісні. Головні дійові особи Полтавської битви, російський цар Петро Великий та шведський король Карл ХІІ, не є героями першого плану поеми. Натомість, головним героєм є передовсім Мазепа.<ref name="vitchenko"/>
У першій пісні розповідається про Марію, дочку генерального судді Кочубея та хрещеницю українського гетьмана Мазепи, що стала, відповідно до сюжету, коханкою гетьмана. <ref> Історичними джерелами підтверджуються лише сватання Мазепи до дочки Кочубея і відмова батьків. </ref> Згадуються також події [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]].
Рядок 53 ⟶ 51:
== Тенденційність зображення Мазепи ==
На відміну від західноєвропейських романтиків, які змальовували Мазепу молодим, закоханим у життя і свою державотворчу діяльність, російські письменники здебільшого подавали його як старого й немічного чоловіка, зокрема такий образ Мазепи створює Пушкін у поемі «Полтава».<ref name="vitchenko">Анастасія Вітченко.[http://web.archive.org/web/20180218175528/http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/3_1/2-Vitchenko.pdf Генеза образу гетьмана Івана Мазепи в зарубіжній літературі (за матеріалами європейської періодики та окремих видань XVII–XIX ст.)] // Український інформаційний простір: Науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв / Гол. редактор М. С. Тимошик. Київ: КНУКіМ. №3 за 2014 рік. 352 стор.:17-25 сс.</ref>
Для своєї поеми, Пушкін використав слова з поеми Байрона як епіграф. Це не випадково, адже поштовхом до написання поеми "Полтава" стало невдоволення Пушкіна тим, що Джродж Байрон у своїй поемі "[[Мазепа (Байрон)|Мазепа]]" (1819) зобразив українського гетьмана як відважного та шляхетного героя, а не як лиходія та пройдисвіта як того бажав Пушкін.<ref name="den'"/> Загалом, Пушкін відгукнувся критично на байронівського «Мазепу»:
| |||