Історія села Паланки (Уманський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 15:
Поблизу [[паланка (Уманський район)|села]] також було виявлено 2 [[археологія|археологічні]] пам'ятки [[VI]]—[[IX]] стст., що свідчать про наявність [[слов'яни|слов'янських]] поселень, ймовірно предків [[уличі]]в.<ref>Нарис історії Уманщини. Монографія — Київ, 2001</ref> Згодом в [[X]]—[[XI]] стст. [[русичі]] будуть стримувати потужну експансію кочовиків на землі [[київська Русь|Київської Русі]]. [[Літопис]]и свідчать, що з [[1068]] по [[1215]] роки [[половці]] здійснили близько 35 нападів, доки завоювали цю землю. На думку Г. П. Бевза, [[уманський район|Уманщина]] з територією сучасного села понад 200 років входила до складу половецької держави [[куманія|Куманії]]. Про те, що територія [[паланка (Уманський район)|Паланки]] була ареною боротьби руських князів з кочовиками [[південь|південного]] [[степ]]у, ми знаходимо підтвердження в [[іпатіївський літопис|Іпатіївському літопису]].<ref>Умань. Історико-географічний та економічний нарис — Черкаси, 1957</ref>
У давньоруську добу регіон відігравав спочатку роль порубіжної, а згодом буферної території, бо не входив до складу [[київська Русь|Київської Русі]]. Але, ймовірно, тут були укріплені городки або ж навіть [[фортеця|фортеці]]. Це припущення ґрунтується на [[легенда|легенді]] (ЛЕГЕНДА - НАДТО СМІЛИВА ПІДСТАВА ДЛЯ ПРИПУЩЕНЬ! КУДРИН - ЦЕ ФАНТАЗІЯ ХРАБАНА!), яка оповідає, що на місці сучасного села [[паланка (Уманський район)|Паланки]], зокрема [[захід]]ної його частини, було місто [[Кудрин]] (Кудрик).<ref>Нарис історії Уманщини. Монографія — Київ, 2001</ref> Під час монгольської навали в [[XIII]] ст. [[місто]] було вщент зруйноване. Від Кудрина лишилась одна [[церква]], та й та потім була зруйнована. Старожили кажуть, що в [[урочище|урочищі]] Дубина є закидана [[криниця]]. Якщо на [[Великдень]] зранку прикласти до неї [[вухо]], то можна почути дзвін. Місто так і не було відновлене. На полі «Середина» й досі знаходять пам'ятки тієї доби: залишки будівель, посуд, перепалену [[глина|глину]]. Слід згадати і про так званий [[Болохівський рух]], який був поширений на межі кордонів великих [[південь|південно]]-[[захід]]них князівств — [[київське князівство|Київського]] та [[галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]].
== Литовсько-польська доба ==
| |||