Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
|назва = Акаба
|зображення = Sinai Peninsula from Southeastern Mediterranean panorama STS040-152-180.jpg
|зображення розмір = 250пкс200px
|підпис = [[Синайський півострів]], Акабська затока праворуч
|карта =
|карта_підпис =
|карта_розмір = 250px200px
|розташування =
|координати =
}}{{Otheruses|Акаба}}
 
'''Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока''' &nbsp;морська [[затока]] [[Червоне море|Червоного моря]] між [[Аравійський півострів|Аравійським]] та [[Синайський півострів|Синайським]] [[півострів|півостровами]]{{sfn|Атлас світу|2005}}{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}<ref name="СГЕ1"/>. [[Довжина]] близько 180 &nbsp;км, ширина до 28 &nbsp;км, глибина до 1 828 &nbsp;м<ref name="СГЕ1"/>. ІсторичноВідділене євід вЧервоного [[Поколінняморя Юдине|колініпідводним Юди]]порогом (глибини до 958 м)<ref name="СГЕ1"/>.
[[Файл:Акабська затока вид на берег Йорданії.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид на йорданський берег затоки.]]
[[Файл:Акабська затока з боку Єгипту.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Синайський берег затоки.]]
[[Файл:Острів Фараонів у Акабській затоці.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Острів фараонів]] з середньовічним замком.]]
 
== Географія ==
'''Акабська, Ейлатська затока''' — затока [[Червоне море|Червоного моря]] між [[Аравійський півострів|Аравійським]] та [[Синайський півострів|Синайським]] [[півострів|півостровами]]. [[Довжина]] близько 180 км, ширина до 28 км, глибина до 1 828 м. Історично є в [[Покоління Юдине|коліні Юди]].
Географічно Акабська затока є частиною розлому [[Велика рифтова долина|Великої рифтової долини]], що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 &nbsp;м. Затока сполучена з Червоним морем протокою [[Тиран (протока)|Тиран]], в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, [[Острів фараонів]], що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.
 
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Географічно Акабська затока є частиною розлому [[Велика рифтова долина|Великої рифтової долини]], що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м. Затока сполучена з Червоним морем протокою [[Тиран (протока)|Тиран]], в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, [[Острів фараонів]], що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.
[[Файл:Акабська затока вид на берег Йорданії.JPG|міні|ліворуч|200пксborder|<small>Вид на йорданський берег затоки.]]</small>
[[Файл:Акабська затока з боку Єгипту.JPG|міні|ліворуч|200пксborder|<small>Синайський берег затоки.]]</small>
[[Файл:Острів Фараонів у Акабській затоці.jpg|міні|ліворуч|200пксborder|<small>[[Острів фараонів]] з середньовічним замком.]]</small>
|border|<small></small>
</gallery>
 
Адміністративно західний берег Акабської затоки ([[Синайський півострів]]) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний&nbsp;— частково [[Йорданія|Йорданії]] та [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]. На півночі затоки (бухта [[Акаба (бухта)|Акаба]]) розташований ізраїльський порт [[Ейлат]] (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки&nbsp;— ''Ейлатська затока'').
 
== Історія ==
== Населення і використання ==
Історично є в [[Покоління Юдине|коліні Юди]].
 
== Населення і використання ==
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Йорданія|Йорданії]] і [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Там, зокрема, розташовані два [[Морський порт|порти]]: популярне і відносно велике [[курорт]]не місто [[Ейлат]] ([[Ізраїль]]) і [[Акаба (порт)|Акаба]]&nbsp;— єдиний порт Йорданії, а також прикордонне [[єгипет]]ське селище [[Таба]].
 
== Господарство ==
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, [[транспорт]]не. Також налогоджене пасажирське [[пором]]не (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено [[рибальство]].
 
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається [[туризм]] (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в т.ч.тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
У водах затоки розвинено [[рибальство]].
 
== Примітки ==
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається [[туризм]] (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в т.ч. й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
{{reflist|refs=
<ref name="СГЕ1">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s00/e0000162/index.shtml Акаба] // {{СГЕ1}}</ref>
}}
 
== Література ==
* {{книга |автор= |заголовок= Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів |відповідальний = Укладачі [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], Н. І. Чанцева |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2014 |isbn= |ref = Атлас. Географія материків і океанів }}
* Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 18{{ref-ru}}
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Атлас світу |посилання = |том= |відповідальний = голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2005 |сторінок = 336 |сторінки = |isbn= 9666315467 |ref = Атлас світу }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{comment|М.|Москва}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Gulf of Aqaba}}
*
 
{{ac}}
{{ВП-порталиПортали|Географія}}
 
[[Категорія:Затоки Червоного моря]]